Савелій (Ксавери, Ксав'є) Григорович Тартаковер (рос. Савелий Григорьевич Тартаковер, пол. Ksawery Tartakower, фр. Xavier Tartacover; 1887–1956) — шахіст і шаховий літератор єврейського походження. Представляв Австро-Угорщину, потім — Польщу, а після Другої світової — Францію. Один з найкращих шахістів світу міжвоєнних років. Автор шахових афоризмів, що отримали назву «тартаковеризми».
Розмовляли на одному з останніх турнірів про найціннішу якість у шахісті. «Спокій»,— сказав Рубінштейн. «Підйом»,— крикнув Алехін. «Самовпевненість»,— процідив Німцович. «Хитрість»,— прошепотів Реті. «Об'єктивність»,— подумав Ласкер.[5]
Якщо шахи — боротьба, то найвеличнішим шахістом був Ласкер; якщо шахи — наука, то Капабланка, якщо мистецтво, то, безперечно, Алехін.[6]
Якщо перший історично відомий чемпіон світу Ґреко уособлював у шахах фантазію, Філідор — силу, Стаунтон — солідність, Андерсен — розмах, Морфі — блиск, Стейніц — глибину, Тарраш — метод, Капабланка — ясність, то Ласкер, безсумнівно, більше, ніж інші, представляє в шахах філософський елемент.[7]
Капабланка має титул, Ласкер — результати, але тільки Алехін має стиль справжнього чемпіона світу. (1925, після турніру в Бад-Кіссінґен)[8]
У першій партії у мене боліли зуби. У другій боліла голова. У третій мучив ревматизм, а під час четвертої я себе не дуже добре почував. А у п'ятій? Ну не можна ж весь час вигравати[9]!
Тактик повинен знати, що треба робити, коли є що робити, стратег повинен знати, що треба робити, коли нема чого робити[9].