Патриція Гайсміт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патриція Гайсміт
Patricia-Highsmith-1962.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Патри́ція Га́йсміт (також Патри́ція Ха́йсміт; англ. Patricia Highsmith; при народженні — Мері Патриція Пленгман (19 січня 1921 — 4 лютого 1995) — американська письменниця, що прославилася своїми психологічними детективами з нальотом нуару та серією книг про Тома Ріплі.

Цитати[ред.]

Патрісія Гайсміт у телепрограмі «Після темряви» 18 червня 1988

«Випадкові попутники» (1950)[ред.]

  •  

Немає спокою винуватому.[1]

  •  

Логіка не завжди спрацьовує, тому що нею користуються люди.[1]

  •  

У подорожах я вважаю за краще пити. Так відчуття багатші.[1]

  •  

Під покровом темряви саме час дати волю своєму тваринному початку, стати ближче до природи.[1]

  •  

Закони суспільства куди милосердніше законів совісті.[1]

«Ціна солі» (1953)[ред.]

  •  

По-моєму, люди часто намагаються знайти через секс те, що набагато простіше знайти іншими шляхами.[2]

  •  

Він був з тих чоловіків, хто за тиждень може повністю заволодіти твоїм життям і покласти собі в кишеню.[2]

  •  

Набуті уподобання завжди приємніші ... і від них важче позбутися.[2]

  •  

Вони бачилися все частіше і частіше, але ближче один одному не ставали.[2]

«Талановитий містер Ріплі» (1955)[ред.]

  •  

Немає нічого прекраснішого, ніж гордість за людину, яку любиш.[3]

  •  

Речі дають людині почуття самоповаги. Вони потрібні не для того, щоб виставляти напоказ, а щоб любити й плекати заради їх власної цінності.[3]

  •  

Червень. Яке гарне слово, до чого ж солодко звучить! Від нього віє блаженною лінню і сонячним світлом.[3]

«Два обличчя січня» (1961)[ред.]

  •  

Пам'ять — найдивовижніша з усіх здібностей, якими наділила людину природа. Вона доставляє їй найбільше радості, болю і завжди безжально обманює.[4]

  •  

Вона любила робити подарунки тим, хто їй подобався.[4]

  •  

Французька — мова як мова. Італійська, навіть німецька. Але грецька![4]

  •  

Відсутність новин вже непогана новина.[4]

  •  

Дитячу свідомість не могло осягнути тонку, ледь вловну грань між правдою і вигадкою.[4]

  •  

Людина без впевненості — ніщо.[4]

  •  

Небезпечна людина не повинен залишатися на свободі.[4]

  •  

Приходило дорослішання, і зникали пісні.[4]

«Ті, хто йдуть геть» (1967)[ред.]

  •  

Непідготовленість до сприйняття малярського твору може позбавити його естетичної цінності.[5]

  •  

Дуже важливо, щоб об'єкт любові був тільки одержує стороною. Любов — це безкорисливе почуття, і ніхто не має права чекати відповідних дарів замість того, що дав сам.[5]

  •  

Любов — еротична або романтична — є не що інше, як одна з форм прояву людського «его». Тільки орієнтувати це «его» потрібно не на людей, а на що-небудь інше, а якщо на людей, то тільки на тих, від яких нічого не чекаєш. Любов може бути чистою, якщо вона безкорислива і позбавлена егоїзму.[5]

  •  

Десь вдалині пролунав пароплавний гудок, прозвучав у вологому повітрі як низький регістр органу.[5]

  •  

Під поривами вітру дощ стукав у скло немов великий дріб.[5]

  •  

Любов може бути чистою тільки в тому випадку, якщо вона безкорислива.[5]

  •  

Можливо, самосвідомість, чорт його забирай, — це всього-на-всього думка інших людей про твою особистості.[5]

  •  

Венеція занадто прекрасна, щоб їхати з неї![5]

  •  

Люди, які заслуговують на презирство, рідко в цьому зізнаються вголос.[5]

  •  

Кажу вам, все життя суцільно складається з незручностей. І все ж життя цікава штука.[5]

«Містер Ріплі під землею» (1970)[ред.]

  •  

До полудня буря посилилася, і вітер гнув верхівки високих тополь, немов удари батога або меча.[6]

  •  

Демократія залежить від деякого мінімального рівня освіти кожної людини, а Америка намагається дати її кожному, але справжньої демократії у нас немає.[6]

  •  

Телефон неприємно загудів, а потім затріщав, як гора, розколота ударом блискавки.[6]

  •  

Одруження має бути таємницею, такий же таємницею, як шлюбна ніч. Чому вся церемонія так кричуще публічна, якщо на весіллях все так чи інакше думають про шлюбної ночі?[6]

  •  

Французька сільська місцевість славилася різноманітністю мух, що перевищує різноманітність сирів.[6]

  •  

Художник працює природно, без зусиль. Його рукою рухає якась сила. Той, хто займається підробками, бореться, а якщо домагається успіху, то це вже справжня робота.[6]

  •  

Малюнок для художника все одно що підпис, і дуже складний підпис![6]

  •  

У минулому звичай влаштовувати пишні весілля був зрозумілий — тим самим як би хотіли сказати: "Ну ось, старий грішник, ми сплавили її тобі на руки в присутності стількох свідків, що тепер ти не відкрутишся, або все півсотні родичів нареченої засмажать тебе живцем!" А в наші дні який у цьому сенс?[6]

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg