Памела Ліндон Треверс

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Памела Треверс
PL Travers.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Памела Ліндон Треверс (англ. Pamela Lyndon Travers; 9 серпня 1899 (за іншими даними, вона народилася 1906 року),Меріборо — 23 квітня 1996) або П. Л. Треверс (англ. P. L. Travers), справжнє ім'я Гелен Ліндон Гофф (англ. Helen Lyndon Goff) — англійська письменниця, авторка серії книг про Мері Поппінс.

Цитати[ред.]

  •  

Ми пишемо здебільшого про те, про що не знаємо[1].

  •  

Легенька хмарка набігла на сонце і за мить попливла далі. – Вона летить на змія, – стурбовано прошепотіла Джейн. Зелено-жовтий хвіст змія коливався усе вище й вище, поки став здаватись ледве помітною темною цяточкою в небі. Хмарка повільно пливла на нього. Ближче, ближче! – Ну, все, – сказав Майкл, коли цяточка зникла за тонким сірим серпанком. Джейн стиха зітхнула[2][3]. — «Мері Поппінс»

  •  

Голова Мері Поппінс виткнулася з-під нічної сорочки. – Змій? – промовила вона сердито… – Який тобі змій? Що за змій? – Мій, з китичками, жовтий і зелений! Той, що ви на ньому спустились додолу, на шнурку від нього! Мері Поппінс уп’ялась у нього очима. Він не знав, чого в них було більше – подиву чи гніву, але й те й те було – він добре бачив[4][3]. — «Мері Поппінс»

  •  

– Але чому вона може пам’ятати, а ми – ні? – не вгавав Джон. – Е-е, вона – то інша річ.Вона – Великий Виняток. Про неї не будемо говорити, – сказав Шпак, посміхнувшись. Джон з Барбарою примовкли. Шпак пояснював далі: – Бачите, вона не така, як інші. Не на вигляд, звичайно[5][3]. — «Мері Поппінс»

Про Памелу Треверс[ред.]

  •  

З восьми книжок про Мері тільки три написані «в реальному часі»: диво дійка прилітає зі східним вітром і відлітає із західним. Ще п’ять – флешбеки щодо подій перших трьох. Коли Памелу спитали про це, вона на мить заплющувала очі й здавалась ображеною на/за свою няньку: «Вона не може вічно приходити і вічно йти геть»[6]. — З есею «Памела Треверс»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра

Примітки[ред.]

  1. Ніч на Венері, 2020, с. 223
  2. Пер. Євгенії Горевої
  3. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 224
  4. Пер. Євгенії Горевої
  5. Пер. Євгенії Горевої
  6. Ніч на Венері, 2020, с. 225

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg