П'єр Кюрі

Матеріал з Вікіцитат
П'єр Кюрі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

П'єр Кюрі (фр. Pierre Curie; 15 травня 1859 — 19 квітня 1906) — французький фізик, один із перших дослідників радіоактивності, член Французької академії наук, лауреат Нобелівської премії з фізики 1903 року. Чоловік Марії Склодовської-Кюрі.

Цитати[ред.]

  •  

У вивченні невідомих явищ можна виходити з загальних гіпотез і просуватися крок за кроком, спираючись на експеримент. Це просування, методичне та надійне, неминуче буде повільним. На противагу цьому можна висловлювати сміливі гіпотези, що уточнюють механізм явищ; такий метод просування має ту перевагу, що він підказує деякі досліди, і головне, полегшує хід міркувань, роблячи його менш абстрактним і більш наочним. Але не слід сподіватися створити так складну теорію, узгоджену з досвідом. Занадто конкретні гіпотези майже завжди містять у собі якусь частку помилок поряд з часткою істинного. Тільки ця остання, якщо вона взагалі наявна, й увійде як частина більш загальної концепції, до якої доведеться повернутися з часом.[1]

  •  

Можна собі уявити і те, що в злочинних руках радій здатний бути дуже небезпечним і у зв'язку з цим можна поставити таке запитання: чи є пізнання таємниць природи вигідним для людства, чи достатньо людство дозріло, щоб видобувати з нього тільки користь, або ж це пізнання для нього небезпечне? Щодо цього характерний приклад із відкриттями Нобеля: потужні вибухові речовини дали можливість робити дивовижні роботи. Але вони ж виявляються страшним знаряддям руйнації в руках злочинних володарів, які втягують народи у війни.
Я особисто належу до людей, що мислять як Нобель, а саме, що людство здобуватиме з нових відкриттів більше користі, ніж зла.[2]

  •  

Так, постійно, з глибокою вдячністю я згадуватиму про ліс… Я йшов туди нерідко ввечері… і звідти я повертався з двома десятками різноманітних думок у голові.[3]

  •  

Мрію про більш спокійний час у якійсь тихій країні, де заборонено доповіді й вигнано газетярів.[4]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
  • Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.