Окуневська-Морачевська Софія

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окуневська-Морачевська Софія
Окуневська Софія.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Софі́я Атанасівна Окуне́вська-Мораче́вська (нім. Dr.in Sofia Okunewska-Moraczewska; 12 травня 1865, с. Довжанка  — 24 лютого 1926, Львів) — українська громадська діячка, перша випускниця університету і перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині.

Цитати[ред.]

  •  

Як заграю пісеньку народну, буде людям здаватися, що походжають вони по різнобарвних квітах. Та й будуть видіти, як дівчина рве ті квіти, і почують її пісню. Така то буде пісня, що всі стануть добрі і веселі.[1]

Цитати про неї[ред.]

  •  

Заговорила до мене українською мовою, переконуючи — мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу — по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок… Якщо можна порівняти молоду дівчину з квіткою, то Софію можна порівняти з лілією. Біла бездоганна цера з очима русалки задумливого погляду знизу вгору, темними бровами і волоссям барви старого золота. Уста непорочно ніжні. Поважна і пориваюча усміхом своїм, коли бувала дотепною і повною природного гумору. Будова гарно пропорціональна. Фанатична поклонниця природи, їзди верхи, бігання лижвами, фехтування і такого іншого в той час допустимого «спорту».[1]Про їхню першу зустріч (1881)

  Ольга Кобилянська
  •  

Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла.[1]

  — Ольга Кобилянська
  •  

Якби мої хлопці-гімназисти були такими відомими учнями філології, як Софія Окуневська, я би був гордий за них.[1]

  Юліан Кобилянський

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg