Обговорення:Пагутяк Галина Василівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Я кажу «ми», бо коли йдеться про віру. і Бога, ніхто не може почувати себе самотнім. Я – то є ми.
  • Бога неможливо висміяти, адже Він сміється голосніше всіх.
  • Бог творить, сатана перетворює, людина страждає.
  • Люди самі карають себе за безпутнє життя.
  • Коли нас будять, ми спимо. Коли ми будимо, інші сплять. І це називається самотністю.
  • Нашу неповторність дав нам Бог, і треба жити в мистецтві, а не жити мистецтвом, простягаючи жебрачу руку.
  • Допомогти мені зможуть, коли сама стану на ноги.
  • Свобода – як вода в пустелі. Вона викликає заздрість до того, хто нею володіє.
  • Вся історія людського духу – ряд безкінечних спроб прийти до єднання.
  • Якби світ складався з протилежностей, він дуже швидко загинув би у поєдинку із собою самим.
  • Лежачого не б’ють, але й не піднімають.
  • Якщо не можеш знайти двері, намалюй їх на стіні.

http://biblioteka-filia6.blogspot.com/p/blog-page_9.html