Перейти до вмісту

Носсіда

Матеріал з Вікіцитат
Носсіда
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Носсіда (дав.-гр. Νοσσίς, близько 300 до н. е.) — давньогрецька лірична поетеса з міста Локри. Збереглося 12 епіграм її авторства.

Цитати[ред.]

Пролог, або Найсолодша річ[ред.]

  •  

Річ найсолодша — любов: це щастя найперше, все інше —
Наче якась гіркота: з губ проплювала медок[1].

Сукня з вісону як вотум, або Епітафія Теофіліди[ред.]

  •  

Геро шанована! Ти в запашний тиміямом Лакіній
Щоб оглядати його, часто зступаєш з небес;
Сукню з вісону прийми…[1].

Статуя Афродіти як пожертва Поліярхіди[ред.]

  •  

…Це дивовижний кумир, золотом вкритий суціль.
Здвинула тут його — Поліярхіда, котра набула
Дуже багато добра тілом своїм золотим[2].

Калло Афродіті, жертвуючи їй свою намітку[ред.]

  •  

…Як вона лагідно дивиться! Глянь, як красою квітує!
Благовоління на ній, бо бездоганна вона[2].

Напис на гробі Рінтона, автора веселих трагедій[ред.]

  •  

Муз соловей непримітний, якому з флияків трагічних,
Ніби з листочків плюща, гарний увився вінець[3].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упорядкування, переклад з давньогрецької, передмова й коментарі Тараса Лучука. — Львів: Астролябія, 2019. — 448 с. — ISBN 978-617-664-180-3