Немирович-Данченко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Немирович-Данченко
Vladimir Nemirovich Danchenko.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Іва́нович Немиро́вич-Да́нченко (* 11 (23) грудня 1858 — † 25 квітня 1943) — російський театральний діяч, режисер, драматург і театральний критик, народний артист СРСР (1936).

Цитати[ред.]

  •  

Театр, як і всякий великий художник, повинні відгукуватися на благородний перебіг сучасного життя. Інакше він стане мертвою установою.

 

Театр, как и всякий большой художник, должен отзываться на благороднейшие течения современной жизни. Иначе он станет мертвым учреждением.[1]

  •  

Як прекрасні і високі думки, сказані бездарно, втрачають привабливість і силу, так дрібниці на віки віків залишаться дрібницями.

 

Как прекрасные и возвышенные мысли, сказанные бездарно, утрачивают привлекательность и силу, так пустяки во веки веков останутся пустяками.[1]

  •  

Режисер повинен померти в акторовi.

 

Режиссёр должен умереть в актёре.[2]

  •  

Виняткове щастя людини — бути при своїй постійній улюбленій справі.

 

Исключительное счастье человека — быть при своём постоянном любимом деле.[3]

Джерела[ред.]