Нейгауз Генріх Густавович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

Генріх Густавович Нейгауз (рос. Генрих Густавович Нейгауз; 1888 — 1964) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч.


  • Душевна краса людини є першопричина та джерело великих справ у мистецтві.[1]
  • Влада музики над людськими умами була би незрозуміла, якби не мала коренів у самій природі людини.[2]
  • Біблія музиканта починається словами «спочатку був ритм».[3]
  • Музику без ритмічного стержня я сприймаю тільки як музичний шум.[4]
  • Що таке гармонія? Це, передовсім, відчуття цілого.[5]
  • Для митця бути людиною — означає насамперед бути митцем.[6]
  • Що більша впевненість музична, то менша буде невпевненість технічна.[7]
  • Аби говорити і мати право бути вислуханим, треба не тільки вміти говорити, а й передовсім мати, що сказати.[8]

Примітки[ред.]

  1. Райзе, с. 25
  2. Райзе, с. 48
  3. Райзе, с. 63
  4. Райзе, с. 63
  5. Райзе, с. 63
  6. Райзе, с. 70
  7. Райзе, с. 70
  8. Райзе, с. 70

Джерела[ред.]

Е. С. Райзе О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969. — 167 с.