Перейти до вмісту

Міла Павічевич

Матеріал з Вікіцитат
Міла Павічевич
Стаття у Вікіпедії

Міла Павічевич (хорв. Mila Pavićević) (нар. 4 липня 1988) — хорватська письменниця.

Цитати

[ред.]
  •  

Класика була і залишається моєю улюбленою лектурою – казки братів Ґрімм. Ориґінали їхніх казок також дуже темні, діти таке не завжди сприймають адекватно. Моя улюблена казка – про Попелюшку. Попри класичні казки, я захоплювалася завжди і безпосередньо поезією, коміксами та всілякою доступною мені літературою[1].

  •  

Літературна творчість – процес повільний, часто нестабільний та низькооплачуваний, натомість танець і театр – швидкі та орієнтовані на більш масовий продукт, а в Берліні є багато можливостей займатися хореографією[1]. — Про мешкання у Берліні

  •  

Ми не можемо безперешкодно відкинути те, що суспільство вкладає нам до свідомості через освіту, історію та культуру. До того ж я з огляду на свій фах вірю в те, що в мистецтві немає нічого нового, а завжди є тільки якісь варіанти перетворення та переоцінки[1].

  •  

Не так давно я зрозуміла, що винесла багато темряви зі свого минулого, я цього не просила і довго цього не усвідомлювала, допоки не зустрілася з такою проблемою віч-на-віч.
Коли я це осягнула та перемогла це, воно стало і своєрідним паливом, зробивши мене сильнішою особою та кращим митцем. І я зрозуміла, що багато хто з моїх друзів-митців у моєму оточенні належить до тієї темряви[1].

  •  

Щось є таке в Берліні, що змушує тебе протистояти самому собі та писати про себе в контексті цього міста. Я насправді не знаю, як це достоту пояснити[1]. — Про мешкання у Берліні

  •  

Я вважаю, що ми не повинні недооцінювати дітей, особливо, коли вони мають доступ до платформ tiktok, tumblr чи Instagram. Я вважаю, що мої казки дуже незлобливі[1].

  •  

Я народилася 1988 року в колишній Юґославії та безпосередньо перед початком Балканських воєн. Це були бурхливі часи, особливо для тих, хто, як і я, походить зі змішаних сербсько-хорватських родин. Гадаю, казки стали для мене способом відійти від жахливої реальності, але я бачу тепер, що ця реальність усе ж таки знайшла спосіб влитися в мою казкову творчість[1].

Примітки

[ред.]