Перегляд вихідного коду сторінки Мері Гарріс

{{особа}}
{{othernames|Гарріс}}
{{othernames|Джонс}}
'''Мері Гарріс Джонс''' ({{lang-en|Mary Harris Jones}}), відома також як '''Мама Джонс'''; 1 травня 1830 або 1 серпня 1837&nbsp;— †30 листопада 1930)&nbsp;— американська громадська діячка, активістка профспілкового руху. Займалася агітацією серед шахтарів і промислових робітників у період між 1870 й 1920 роками. Брала участь у створенні організації «Індустріальні робітники світу» (Industrial Workers of the World) (1905) і проведенні найбільших страйків початку XX&nbsp;ст. В 1871 році вона стала організаторкою та головою Об'єднаної профспілки шахтарів. У 1902 році Мері Гарріс Джонс назвали «найнебезпечнішою жінкою в Америці» за успіх в організації робітників шахти та їхніх сімей проти власників шахт. У 1903 році на знак протесту проти неефективного застосування законів про дитячу працю на шахтах і шовкових фабриках Пенсільванії, вона організувала дитячий марш з Філадельфії до будинку президента [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]] в Нью-Йорку.

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Старий стан минає. Новий світанок іншої цивілізованої нації вривається в життя людської раси.<ref>Speech in Williamson, WV. (20 June 1920)</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = виступ у Вільямсоні, Західна Вірджинія. (20 червня 1920)}}
{{Q|Цитата = Шахтарі програли, бо мали лише конституцію. З іншого боку були багнети. Зрештою, багнети завжди перемагають.<ref>«Autobiography of Mother Jones»</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор =Автобіографія }}

== Про Мері Гарріс ==
{{Q|Цитата = Там сидить найнебезпечніша жінка в Америці... Вона приходить у штат, де панують мир і процвітання... скручує палець, [і] двадцять тисяч задоволених чоловіків відкладають свої інструменти та виходять.<ref name="BallardHudson2013">{{cite book|author1=Sandra L. Ballard|author2=Patricia L. Hudson|title=Listen Here: Women Writing in Appalachia|url=https://books.google.com/books?id=zUkQxWDhriQC|access-date=September 26, 2013|year=2013|publisher=University Press of Kentucky|isbn=978-0813143583}}</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = Різ Бліззард, окружний прокурор Західної Вірджинії (1902) }}
{{Q|Цитата = '''Мати Джонс''' приїхала до Вашингтона і розповіла комітету Конгресу про терор у вугільних регіонах Західної Вірджинії. Я її змалював і написав, що нелегко було зобразити це «добродушне і водночас таке войовниче» обличчя. Коли її заарештували органи влади Західної Вірджинії, вона сказала їм: «Ви можете поставити мене до стіни й пробити мене кулями, але ви не можете змусити мене здатися.»<ref>Art Young - His Life and Times (1939)</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Арт Янг]] (1939)}}
{{Q|Цитата = '''Мати Джонс''' мала неймовірно багатий нецензурний словниковий запас і не вагалася використовувати його в розмові... Щоразу, коли мати Джонс приїжджала до Нью-Йорка, вона повідомляла мені про це. Вона наближалася до позначки сторіччя, але в її очах все ще горів вогонь. Годинами я розмовляв з нею в її номері в старому готелі Union Square. З відром пива на столі вона любила розповідати мені все про «своїх хлопців» (шахтарів), свій досвід у в’язницях і про те, що відбувалося під час страйків.<ref>Art Young - His Life and Times (1939)</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Арт Янг]] (1939)}}
{{Q|Цитата = Під час цих подорожей шахтними полями Огайо я часто зустрічала '''Маму Джонс'''. Наші шляхи багато разів перетиналися раніше, особливо на початку 1900-х років на шахтах Пенсільванії, і ми були хорошими друзями. Мати Джонс зацікавилася робітничим рухом після смерті свого чоловіка, який був солдатом громадянської війни. Сама вона народилася в Корку, Ірландія, у 1830 році. Вона була інстинктивним борцем проти капіталістичного класу та витрачала свій час на те, щоб організовувати шахтарів в UMWA. У наступні роки Мати Джонс потрапила під неправильний вплив, і іноді її використовували грати реакційну роль. Вона завжди користувалася великим авторитетом серед шахтарів, які робили майже все, що вона просила. Я пам'ятаю час від часу, коли фракція в AF L. готувалася продемонструвати силу проти Гомперса, вона приходила в останній момент і казала: «Тримайтеся свого старого Семмі, хлопці, тримайтеся свого старого Семмі!" і вони знову за нього проголосували. Але все ж мати Джонс була історичною особистістю, прекрасною жінкою і прекрасним мужнім борцем. З цією чудовою жінкою я зустрічалася ще багато разів, оскільки велика частина моєї роботи в Соціалістичній партії пройшла серед шахтарів, і ми часто збиралися разом. Мати Джонс померла в грудні 1930 року у віці 100 років. Останнім великим страйком, у якому вона брала участь, був великий страйк металургів 1919 року, але вона була в курсі справ і виступала на зборах до 1923 року, коли їй було за дев'яносто... Після цього вона поїхала до сім'ї соціалістів, яка опікувалася нею до кінця.<ref>Ella Reeve Bloor We Are Many: An Autobiography (1940)</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Елла Рів Блур]]. «Нас багато: автобіографія» (1940)}}
{{Q|Цитата = До 1908 року і після цього американські жінки зробили значний внесок у боротьбу за соціальний прогрес: проти рабства та гноблення негрів, за рівні права жінок і виборче право жінок, проти капіталістичної експлуатації, за мир і соціалізм... Сучасна боротьба прогресивних і комуністичних жінок зливаються з традиціями та внеском таких великих борців проти рабства, як [[Гаррієт Табмен]] і [[Сожурне Трут]], таких войовничих жінок-пролетарок, як текстильниці 1848 року, таких жінок-піонерів, як [[Сьюзен Ентоні]] та [[Елізабет Кеді Стентон]], таких творців прогресивної спадщини та спадщини робітничого класу Америки, як [[Кейт Річардс О'Гара]], '''Мама Джонс''', [[Елла Рів Блур]], Аніта Вітні та [[Елізабет Герлі Флінн]].<ref>Claudia Jones: Beyond Containment: Autobiographical Reflections, Essays, and Poems'' edited by Carole Boyce Davies (2010)</ref>|Коментар = |Оригінал = |Автор = [[Клавдія Джонс]] (1950)}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{DEFAULTSORT:Джонс}}
[[Категорія:Жінки]]