Маріан Смолюховський

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріан Смолюховський
Marian Smoluchowski.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Мар'ян Смолюхо́вський (Маріан Смолуховський; пол. Marian Smoluchowski; 1872 — 1917) — польський фізик-теоретик і альпініст.

Цитати[ред.]

  •  

Я — поляк і залишусь поляком. Однак я давно відрікся від будь-якої громадської, політичної та національної діяльності: тоді, коли після матури[1] вирішив обрати науку за свою провідну зірку. Це основний принцип, якому я буду вірним і якому повинні поступитись всі інші міркування.

 

Jestem Polakiem i Polakiem pozostanę. Wszak wyrzekłem się właściwie już dawno wszelkiej społecznej, politycznej i narodowej działalności: wtedy, gdy po maturze zdecydowałem się obrać naukę za gwiazdę przewodnią. To jest podstawowa zasada, której pozostanę wierny i wobec której muszą ustąpić wszelkie inne względy.

  — лист до Алоїза Гефлера, який у гімназії прищепив Смолюховському любов до природничих наук, листопад 1915[2]
  •  

Точні науки, визнаючи лише закони природи і власний людський розум, завжди були антидотом, були протиотрутою проти сліпої віри в авторитети, проти невільницької прислужливості умів.

 

Nauki ścisłe, uznające tylko prawa przyrody i własny rozum człowieka, były zawsze antidotum, były odtrutką przeciwko ślepej wierze w autorytety, przeciwko niewolniczej służalczości umysłów.

  — виступ під час з'їзду членів Товариства вчителів вищих шкіл, 27 травня 1917[2]
  •  

Кожен з нас спостерігав явище опалесценції нескінченну кількість разів, коли захоплювався блакиттю неба або жаром сонця, що сходить. Якби повітря було цілком прозорим і однорідним середовищем, то вдень небо також мало б бути чорне і тільки тóму, що воно до певної міри мутне, небо завдячує свою яскравість і блакитний колір… Блакить неба є очевидним доказом правильності атомістики для всіх, хто вміє читати в книзі природи, бо цей колір доводить, що повітря має зернисту структуру.

 

Każdy z nas obserwował zjawisko opalescencji nieskończoną ilość razy, gdy podziwiał błękit nieba lub żar wschodzącego słońca. Gdyby powietrze było środowiskiem zupełnie przezroczystym i jednorodnym, niebo także za dnia musiałoby być czarne i tylko temu, że jest ono do pewnego stopnia ośrodkiem mętnym, zawdzięcza niebo swoją jasność i błękitną barwę… Błękit nieba dla każdego, kto umie czytać w księdze przyrody, jest oczywistym dowodem słuszności atomistyki, gdyż dowodzi on, że powietrze posiada strukturę ziarnistą.

  — публічне засідання Польської академії знань, 20 травня 1911[2]
  •  

Із того, що дали мені гори, три речі я вважаю найгарнішими:
1. звичка братися за важкі завдання,
2. радість від подолання труднощів,
3. уміння прикрашати щоденне життя найвищою поезією: поезією світу гір.

 

Z tego co dały mi góry, trzy rzeczy uważam za najpiękniejsze:
1. przyzwyczajenie do podejmowania trudnych zadań,
2. radość z przezwyciężania trudności,
3. zdolność do upiększania codziennego życia przez najwznioślejszą poezję: poezję świata gór.

  — лист від 16 листопада 1916[2]

Про Смолюховського[ред.]

  •  

Він зараховував себе до романтиків, тобто до типу дослідників, які прагнуть розв'язати багато таємниць одночасно й ніколи не знаходять спокою.

 

Zaliczał siebie do romantyków, a więc do typu badaczy żądnych rozwiązania wielu tajemnic równocześnie, nie znajdujących nigdy spokoju.

  — Зофія, дружина Смолюховського[2]
  •  

Його ім'я назавжди асоціюватиметься з першим розквітом атомної теорії.[3]

  Арнольд Зоммерфельд, німецький фізик-теоретик

Примітки[ред.]

  1. іспиту на атестат зрілості
  2. а б в г д Marian Smoluchowski — wybitny polski fizyk przełomu XIX i XX wieku / Barbara Morawska-Nowak. — 2017. // Wszechświat. — T. 118, z. 10/12 (2017), s. 303-310.
  3. Fuliński, A. (1998). On Marian Smoluchowski's life and contribution to physics. Acta Physica Polonica Series B, 29(6), 1523-1537.