Максим Оса та золото Песиголовця
«Максим Оса та золото Песиголовця»[1] — український детективний фільм 2022 року за мотивами графічного роману Ігоря Баранька «Максим Оса». Режисер — Мирослав Латик. Перша в історії українського кінематографа екранізація коміксу.
Цитати
[ред.]З інтерв'ю режисера та сценариста стрічки Мирослава Латика
[ред.]Головний герой абсолютно вигаданий, але було дуже чітке розуміння, яким він має бути. Я був знайомим з Василем Кухарським до зйомок, ми дружимо, він зараз воює. Вася ідеально підійшов на роль: сам по собі він трішки брутальний, експресивний, але не пафосний, дуже цікавий. А ще він фактурний, ніс перебитий – ось прям ідеальне попадання в образ. Щоб зберегти цей характер у зовнішньому вигляді героя, ми довго терли прекрасний костюм від Наталії Скаржепи в бетономішалці, шкіряну куртку перетирали, псували, різали[2]. — Про головного героя стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Майже 10 років пройшло з моменту прийняття рішення знімати фільм по коміксу Баранька до виходу стрічки на екрани. Я не був залучений на самому початку цього процесу, фільм знімали абсолютно інші люди і якусь частину матеріалу було відзнято. Я прийшов у проєкт у 2019-му після того, як Іван Сауткін відмовився від продовження своєї роботи у проєкті[2]. — Про залучення до проєкту «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Максим Оса розбирається в європейській музиці, грає на лютні, читає польською. Він точно брав участь у європейських війнах у своїй передісторії – це закладено в персонажа. йшов такий Ми відмовилися від радянських наративів про козаків в атласних шароварах. Для мене було важливо показати головного героя європейським[2]. — Про головного героя стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Мені особисто дуже хотілося більше, але, але, але... кількість грошей впливала на наше життя. За візуальні ефекти найбільше був відповідальний Тарас Підгребняк, але були ще хлопці, які робили 3D графіку[2]. — Про реалізацію проєкту «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Мені подобалося писати сценарій, тому що це чиста творчість. Ти просто пишеш, створюєш світ, героя і це напевно найцікавіше. Складніше бути режисером, тому що весь час впираєшся у дуже обмежений таймінг і ось цей світ, який є в голові і на папері, намагаєшся відтворити в тих умовах, які пропонує реальність. На майданчику ти вже залежиш не від себе. Це колективна творчість, яка включає багато процесів. І той самий бюджет дуже впливає на те, що хочеться і те, що можеш. А ось монтаж я люблю, тому що ти вже маєш світ в кінопросторі, і тепер просто створюєш наратив, корелюєш ті ідеї, які змінили реальність, з тим, що хотів сказати[2]. — Про роботу над проєктом «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Ми сильно відійшли від коміксу. У нас залишилося ім’я Максим Оса, деякі імена персонажів та загальний твіст на тему зниклого золота. Жанрово залишився історичний детектив, але замість легкої комедійної історії ми перемістили його в нуарний світ. Власне коли ми вирішили писати свій сценарій, було накидано близько 12 сюжетних варіантів розвитку подій[2]. — Про те, як саме змінився оригінальний сценарій фільму «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Ми точно знали, що це детективна історія, але величезну ставку робили на персонажа. Я точно хотів зробити брутального, складного головного героя, який не зобов’язаний бути симпатичним[2]. — Про жанр стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Музика вся написана, багато було reference. Є хіп-хоп, але фактично це все від Максима Ячменя[3]іде. Єдине, що ми використали декілька народних пісень, і є така пряма відсилка до «Пропала грамота» через пісню «Танцювала риба з раком». Оса її повторює чотири рази протягом фільму в різних емоційних станах. Вона працює як одна з червоних ниток, що проходять через весь фільм[2]. — Про музику до фільму «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Сценарій був досить складний для реалізації у тих бюджетах, які виділило Держкіно: величезна кількість сцен, локацій, персонажів, копродукційна співпраця з польськими акторами. І оскільки пройшло, якщо я не помиляюсь, три чи чотири роки, актори вже змінилися, щось не складалося. Ми чітко розуміли, на які гроші можемо розраховувати. Первинний план був використати матеріал попередників і зробити за принципом фільму «Мерзенна вісімка» Тарантіно: зібрати героїв в одній локації, де вони розказують про злочин. Це б дозволило використати відзнятий до нас матеріал. — Про реалізацію проєкту «Максим Оса: золото Песиголовця» |
У нас приглушені кольори, кам’яні замки, а не хатки з дерева та глини. Ми використали темні, важкі та складні фактури, які не схожі на усе, що ми звикли бачити та читати про козаків XVI-XVII століття. Немає розцяцькованих жупанів, але є багато функціональних речей. А ще у нас закладені «пасхалки»[2]. — Про оформлення стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Фільм – історичний детективний нуар з елементами містифікації, але це не фентезі. Є там емоційне відчуття фантазійності за рахунок персонажів, таємниці, яку намагається розкрити герой. Але там не літають дракони, і не бігають хоббіти, і Галадріелі там також фактично нема[2]. — Про жанр стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Я робив кіно для людей, які виросли на «Грі престолів». Фільм орієнтований на dark fantasy, і це вікове кіно – від 16 до 30. Точно не на нескінченно патріотичну аудиторію. Я хотів ширше взяти, оскільки це все робилося ще до 24 лютого. Мені хотілося, щоб фільм пробудив відчуття гордості за наше минуле, і саме тому ми відмовилися від «шароварних» пасажів на тему козаччини[2]. — Про цільову авдиторію стрічки «Максим Оса: золото Песиголовця» |
Примітки
[ред.]- ↑ Кіноадаптацію українського коміксу «Максим Оса та золото Песиголовця» покажуть у кіно 13 жовтня до Дня українського козацтва (12 вересня 2022).
- ↑ а б в г д е ж и к л м Мирослав Латик, режисер «Максим Оса: золото Песиголовця»: «Я робив кіно для людей, які виросли на «Грі престолів».»
- ↑ композитор, звукорежисер
