і буйні сцени я любив свої книжки хоча мудрість булазаписана
у зірках – маю одну з них:
маю одну з них ти є нею тож сяй доти поки
я побачу вічність у світлі тіні правди і брехні подиху застою
щоденність кожна мить звичайні дні є випробуваннямлюбові
моя сила залежить від тебе
Зі збірки: «Заборонена любов» (Вид. Episteme, Люблін 2020, ISBN 978-83-65172-63-1), переклад пол. Wiktor Jaruczyk – Віктор Яручик.
«Північ, Південь»
я живу на острові просякнутому любов’ю вуста є каналом плечірозвідним мостом стегна портом
у дзеркалі води відбита очі бачать край запах торфу і лобелії я чую кумкання жаб і ми знову зогрішилидобрийБоже
віддаючись безлюдній баладібо вона завжди від когось для когось я живу на острові
з розарію маючи спільні мости і мабуть закритий ланцюг але на першій намистині відмовляютуристам другою намистиною бажаю здоров’я черговимироздумую чи ревнуєш
через моїзахоплення і море вже відшуміла і те що я гарантую є твердим ґрунтом на певній відстані від сходу і до заходу сонця а також кілька сотень днів повторюванихзближенням
Зі збірки: «Я знав» (Вид. Episteme, Люблін 2020, ISBN 978-83-65172-67-9), переклад пол. Wiktor Jaruczyk – Віктор Яручик.
«* * *»
Дозволено мені Вільно Давати імена
Таким самим Білим Чорним Жовтим
Кольором Упаспорті Моя особа: Світова Приналежність: До ідеї Вибір слів: Помилковий Мова: любовіта надії
Зіставлений З правдою Союз Має істотне значення Для сильних
Чистота: совісті На вагу Слова У списку Якогось району Без виходу
Справедливість І закон Теза чесності З колиски На тисячоліття До останнього дня
Свобода: Слова і неволя Спокуси
Замовкну
Зі збірки: «Я знав» (Вид. Episteme, Люблін 2020, ISBN 978-83-65172-67-9), переклад пол. Wiktor Jaruczyk – Віктор Яручик.
«Ж»
Живи, і я врятую тебе в останню мить Живиситий правдою і гідністю брехні Живи, бо немаєш іншоговиходу і смерть законна Мовчазна або з правом для дискусії Не сьогодні, але завтра, післязавтра Почую, живи,–ізрозумієшвсе
Зі збірки: «Поезії. Зимовий концерт» (Вид. Адам Маршалек, Торунь 2021, ISBN 978-83-8180-390-8), переклад пол. Wiktor Jaruczyk – Віктор Яручик.
«* * * (я слухав звуки лісу)»
по-божомуживи, ти кажеш: отче тепер ти кажеш: тепер я говорю з обох сторінголосимоз одної сторони мовапережита з іншої незаймана мова прошу
тебе бути наскільки очі бачили далеко як вирваний з деревацвях тіні кидаючи за себе віддаю дух у руки природи люба весно спирайся на тканинібо обличчя
засохнуть як усі дерева восени – тато називає мене кроликом чи зайцем сон нерозважливих і читання (поставлена в очах дитини) – згрішиш — заперечуючи захоплення ти відпустиш перемогу
з лат. – Стояла Мати скорбна
з лат. – Стояла Мати Перголезі
Зі збірки: «Засуджений» (Вид. Nowy Świat, Варшава 2016, ISBN 978-83-7386-630-0), переклад пол. Wiktor Jaruczyk – Віктор Яручик.
