Майкл Фарадей

Матеріал з Вікіцитат
Майкл Фарадей
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Майкл Фарадей (англ. Michael Faraday, 1791–1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824).

Цитати[ред.]

  • Справді повчальна лекція ніколи не зможе бути популярною, а справді популярна лекція ніколи не досягне справжньої повчальності.
  •  

Наука виграє, коли її крила розкуті фантазією[1].

  •  

Є, проте, одна щаслива обставина: які б не були наші думки, їм не змінити і не засмутити законів природи[1].

  •  

Чим більше у мене справ, тим більше я вчуся[1].

  •  

Вчений повинен бути людиною, яка прагне вислухати будь-яке припущення, але сама визначає, чи справедливе воно. Зовнішні ознаки явищ не повинні зв'язувати суджень вченого, у нього не повинно бути улюбленої гіпотези, він зобов'язаний бути поза школами і не мати авторитетів. Він повинен ставитися шанобливо не до особистостей, а до предметів. Якщо до цих якостей ще додасться працьовитість, то він може сподіватися підняти завісу в храмі природи[1].

  •  

Недосконалість суджень — найбільший недолік при розумовій праці в будь-якій області[1].

  •  

Як дивне наше становище в цьому світі! У ньому ми народилися, виховуємося, живемо і все це приймаємо як щось належне. По суті кажучи, ми так мало дивуємося, що нас ніколи ніщо не вражає своєю несподіванкою. Я думаю, що в молодій людині збуджує більше подиву вид водоспаду або дуже високої гори, ніж питання про її існування, про те, як вона з'явилася на світ. Як живе, яким чином стоїть прямо і завдяки чому пересувається з місця на місце. Тому виходить, що ми входимо в цей світ, живемо в ньому і залишаємо його, не даючи собі задуматися спеціально про те, як же все відбувається. Якби не старання людей з допитливим розумом, які заглиблюються в ці питання і розкрили важливі закони, що керують нашим існуванням на Землі, навряд чи ми здогадалися б, що тут є що-небудь дивовижне[1].

  •  

Які науки більш властиві розуму людини, ніж науки природничі? Вони допомагають людині найбільше проникати в дію тих законів, пізнання яких показує, як цікаві навіть найнезначніші явища природи. За допомогою цих наук людина знаходить, за словами поета: «... мову в деревах, книгу в струмках, літописи в скелях і всюди гармонію»[1].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]