Перейти до вмісту

Майкл Манн

Матеріал з Вікіцитат
Майкл Манн
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Майкл Манн (англ. Michael Kenneth Mann; нар. 5 лютого 1943, Чикаго, США) — американський кінорежисер, продюсер та сценарист.

Цитати

[ред.]
  •  

Гадаю, сьогодні я не приділяю багато уваги стороннім думкам про те, що я режисер-візуал. Та й чесно, з кожним роком я все менше впевнений, що ці терміни означають, тож зупинюсь на тому, що це виходить органічно[1].

  •  

Загалом, я вірю в глядача. Ми всі сприймаємо набагато більше, ніж усвідомлюємо. Тож, коли мені доводиться створювати реальність, я прагну, щоб вона вийшла такою ж складною та деталізованою, як і об’єктивна. Так, це багато вимагає, безперечно складно, але це дуже захопливо[1].

  •  

Ймовірно, для мене немає розділення між візуальним та наративним аспектами. Хочу вірити, що я використовую візуальність як інструмент для доповнення історії, а не навпаки. Звукові ефекти, освітлення, хроматична палітра у декораціях – для мене це так само важливо, як і мої роздуми про уявне дитинство героїв/героїнь історії[1].

  •  

Я бачу «Феррарі» не як класичну драму про героя з внутрішніми конфліктами та простим рішенням у фіналі, ні. Це такий великий квантовий крок в тому сенсі, що протилежності характеру Енцо – завжди в конфлікті, як і на початку, так і в кінці, не дивлячись на всі перемоги чи поразки. У нього немає класичних арок, він за своєю природою антигерой[1]. — Про стрічку «Феррарі»

  •  

Я би посперечався, що я не емоційний режисер. Для мене завжди була важлива емоційність, якої, як я думаю, чимало в «Останньому з могікан» чи «Алі». Навіть у фільмі «Сутичка», герой Де Ніро відмовляється від успішного життя, оскільки закохується, що й призводить до трагічного фіналу[1].

  •  

Я завжди дивлюся на сценарії з питанням: «Чи зможу я почати рухатися протягом наступних 90 днів?». Якщо ні – до побачення, значить, не на часі. Це природно, бо якщо ти кінорежисер, ймовірно, у тебе є три-чотири ідеї, які ти хочеш втілити[1].

  •  

Якщо мені подобається «Феррарі» – я можу просто купити її, не треба знімати про це фільм. Звісно, коли я був набагато молодший, я дуже любив швидкість і рух. Мої першим транспортним засобом був мотоцикл і, відповідно, я завжди стежив за перегонами MotoGP. Але за лаштунками MotoGP не існує цінної людської історії, яка б була варта фільму. На відміну від особистої історії Енцо Феррарі та перегонів Mille Miglia[1].

Примітки

[ред.]