Луї Деллюк

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Деллюк
Louis Delluc.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Луї Деллю́к (фр. Louis Delluc, 14.10.1890 — 22.3.1924) — французький кінорежисер, сценарист і кінокритик.

Цитати[ред.]

  • Мистецтво полягає в умінні вибирати, а художнє виховання — в умінні забувати[1].
  • Кіно — це новий спосіб пізнати людину… яка сама по собі анітрохи не змінилася[1].
  • [Кінохроніка] буває найприємнішою частиною вечора перед екраном: армія, яка марширує, стада у полі, спускання панцерника на воду, натовп на пляжі, зліт літаків, життя мавп чи смерть квітів — за декілька секунд ми отримуємо таке сильне враження, що нам здається, немов перед нами твори мистецтва.[2]
  • Досить фотографії, дайте кіно![2]
  • Нехай в кіно усе буде природно! Нехай усе буде просто! Екран просить, вимагає, закликає до усієї можливої витонченості думки і техніки, але глядач не повинен знати, яка ціна цих зусиль, він повинен просто бачити виразність і сприймати її до межі оголеною або, що здається такою.[3]
  • Глядач дивиться на фільм, як на щось абсолютне, тобто поза часом, поза походженням, поза діалектом. Якщо ви його змусите чути, що така-то драма знята англійською, або італійською, або французькою — він буде невдоволений[4].

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]

  • Луи Деллюк. Фотогения. — Москва: Новые вехи, 1924. — 164 с. — 5000 прим.(рос.)
  • Жорж Садуль. Луи деллюе и французский импрессионизм // Всеобщая история кино. — 1982 Т. 4 (первый полутом). — 527 с.(рос.)

Примітки[ред.]

  1. а б Жорж Садуль, 1982, с. 60
  2. а б Стратегії дослідження екранних медіа. — 7. — Київ: НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2013. — 356 с. — (Наукові студії ІМФЕ). — ISBN 978-966-02-7076-3
  3. Деллюк Л. Фотогения // Из истории французской киномысли. Немое кино. 1911–1933 гг. / пер. с фр. ; предисл. С. Юткевича. — М. : Искусство, 1988.
  4. Луї Деллюк, 1924, с. 107