Луї Деллюк
| Луї Деллюк | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Луї Деллю́к (фр. Louis Delluc, 14.10.1890 — 22.3.1924) — французький кінорежисер, сценарист і кінокритик.
Цитати
[ред.]- Мистецтво полягає в умінні вибирати, а художнє виховання — в умінні забувати[1].
- Кіно — це новий спосіб пізнати людину… яка сама по собі анітрохи не змінилася[1].
- [Кінохроніка] буває найприємнішою частиною вечора перед екраном: армія, яка марширує, стада у полі, спускання панцерника на воду, натовп на пляжі, зліт літаків, життя мавп чи смерть квітів — за декілька секунд ми отримуємо таке сильне враження, що нам здається, немов перед нами твори мистецтва.[2]
- Досить фотографії, дайте кіно![2]
- Нехай в кіно усе буде природно! Нехай усе буде просто! Екран просить, вимагає, закликає до усієї можливої витонченості думки і техніки, але глядач не повинен знати, яка ціна цих зусиль, він повинен просто бачити виразність і сприймати її до межі оголеною або, що здається такою.[3]
- Глядач дивиться на фільм, як на щось абсолютне, тобто поза часом, поза походженням, поза діалектом. Якщо ви його змусите чути, що така-то драма знята англійською, або італійською, або французькою — він буде невдоволений[4].
Див. також
[ред.]Джерела
[ред.]- Луи Деллюк. Фотогения. — Москва: Новые вехи, 1924. — 164 с. — 5000 прим.(рос.)
- Жорж Садуль. Луи деллюе и французский импрессионизм // Всеобщая история кино. — 1982 Т. 4 (первый полутом). — 527 с.(рос.)
Примітки
[ред.]- ↑ а б Жорж Садуль, 1982, с. 60
- ↑ а б Стратегії дослідження екранних медіа. — 7. — Київ: НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2013. — 356 с. — (Наукові студії ІМФЕ). — ISBN 978-966-02-7076-3
- ↑ Деллюк Л. Фотогения // Из истории французской киномысли. Немое кино. 1911–1933 гг. / пер. с фр. ; предисл. С. Юткевича. — М. : Искусство, 1988.
- ↑ Луї Деллюк, 1924, с. 107