Письменництво для мене — це як в дитинстві писати щоденники[1].
Я пишу про те, що чула, бачила і пережила. Мої історії можна назвати реальними. Їх мені розповідали старші жінки і мої сучасниці. В основу оповідань покладені реальні життєві факти та історії[1].
Гроші — це певна енергія. Коли їх маєш, це якась свобода. А коли їх немає, думка тільки про те, як їх здобути[1].
Материнство накладає обов'язки: думаєш насамперед про дитину[1].
Нині кордони стерті через те, що є інтернет і можливість вільно подорожувати[1].
Я не люблю програвати. Мої звершення маленькі, але нехай в них я буду переможницею[1].
Книги для мене — як повітря, одна з найбільших життєвих втіх[2].
Робота в школі дає мені можливість бути серед молоді, цікавих людей, спілкуватися із ними, постійно вчитися та розвиватись, а ще — мати вільний робочий графік — це й дозволяє писати[2].
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
