Леопольд Стафф

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леопо́льд Стафф
Staff6.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Леопо́льд Стафф (пол. Leopold Staff; 1878–1957) — польський поет, драматург і перекладач чеського походження.

Цитати[ред.]

  • Глупак глупоту жне, а мудрий — мудрість.
    Знаходить кожен те, що прагне мати.
(«Останні дороги» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 47)
  • Промоклі наймички, посеред мряви й плюти
    Похилені, — вже й спин не можуть розігнути, —
    Все бульбу дістають з-під жовтих бадилин,

    Мов яйця з-під курей, і кидають у відра,
    Що бубнами гудуть, стрясаючи повітря,
    Печальній осені віщуючи загин.
(«Картоплище» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 45)
  • Сумний сатана, що ішов попідтинню,
    Мій сад обернув у жахливу пустиню…
(«Осінній дощ» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 38)
  • Хтось кинув мене в безпросвітній годині
    А хто?.. Не збагну… Я сиджу в самотині…
(«Осінній дощ» / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 37)
  • Чи радощів ціна — то смуток їх загину?
(«Радість і смуток» (Із циклу) / Пер. Іван Гнатюк // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 41)

Джерела[ред.]

  • Антологія польської поезії. — Т. ІІ / Пер. з пол. Упоряд. Юлії Булаховської. — К.: Дніпро, 1979. — 503 с.