Левчук Тимофій Васильович
| Тимофій Левчук | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Тимофі́й Васи́льович Левчу́к (6 (19) січня 1912, Бистріївка, Верхівнянська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 14 грудня 1998, Київ, Україна) — український кінорежисер, педагог. Батько української мистецтвознавиці Лариси Левчук і тесть кінорежисера Григорія Кохана. Депутат Верховної Ради УРСР 6—11-го скликань.
Цитати про Тимофія Левчука[ред.]
Режисер Левчук, автор галюциногенного фільму «Два роки над прірвою» (1966) про диверсанта Миколу Кудрю, ще повернеться до львівських локацій у стрічці «Помилка Оноре де Бальзака» (1968). Окрім байопіку про Франка його біографічну руку ще можна побачити у фільмах: «Родина Коцюбинських» (1970) та «І в звуках пам'ять відгукнеться» (1986) про Миколу Лисенка. А от відомого актора Сергія Бондарчука таки варто назвати безруковим свого часу, оскільки він настільки активно подвизався на ниві байопіків, що встиг зіграти батька Тараса у фільмі «Тарас Шевченко (1951)», Ярослава Галана у львівському фільмі «Про це не можна забувати» (1954) і, відповідно, й Івана Яковича у фільмі Левчука 1956 року[1]. — Зі статті «Шевченко у радянському кіно. Тарас Шевченко у кольоровій кінематографії радянського періоду» |
|||||
| — Олександр Ковальчук |
Примітки[ред.]
