«Кров людська — не водиця» — роман українського письменника Михайла Стельмаха, написаний у 1956—1957 роках. Твір створювався на честь 40-річчя Жовтневої революції та описує події 2-го півріччя 1920-х років в Україні.
Війна не апостолів, а вбивць породжує.[1]
Зараз не трести, а селянин має отримати свій наділ. Уб'єте у хлібороба вікову надію на землю — він і на трести подивиться, мов на панщину.[2]
— Ця дрібнобуржуазна стихія бандитів, різних батьків і отаманів виплоджує! — І ще більше виплодить, коли в неї захочете землю відібрати.[3]
