Кополовець Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Михайло Кополовець
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Михайлович Кополовець (нар. 1984) — український футболіст.

Цитати[ред.]

  •  

Таке чувство, що Бог десь наказує нас за щось. І мені кажеться, я знаю за що, но я не можу вам сказати. Ми в церкву ходимо перед каждою ігрою! Перед каждою, перед каждою ігрою ходим в церкву! Перед каждою ігрою ходим в церкву! Кому вже молитися, кому молитися? Перед каждою ігрою наша команда ходить в церкву. Перед каждою![1]

  — після поразки у півфіналі Кубка України, квітень 2012
  •  

У Німеччині важко психологічно. Все розмірено, спокійно. Якось залип на світлофорі — вже «зелений», а я стою. І ніхто хоч би раз мені посигналив! Зате приїхав в Ужгород, ледве «жовтий» — уже сигналять, давай рухайся! Відчуваю, що я — вдома, ось це мені й потрібно.[2]з інтерв'ю, 23 червня 2015

  •  

Раз випадково зайшов у гей-клуб на дискотеку й не зрозумів, що робиться, я ледь не ригав. Мені було огидно, а німцям — нормально. […] Два мужика йдуть, тримаються за ручки, цілуються. Було би це в Ужгороді — вже би обоє отримали по голові.
Чесно признаюсь: я питав у наших пацанів, чи нема в «Айнгайті» геїв. Кажуть — нема. Адже в душ ходимо всім колективом. Я спершу так приглядався — думаю, може комусь сподобався.[2]з інтерв'ю, 23 червня 2015

Примітки[ред.]