Жінки козацької доби

Вікіпедія

Жінки козацької доби

Історія зафіксувала чимало фактів участі української жінки-козачки в громадсько-політичному житті, часи козаччини породили чимало визначних жінок-войовниць. ^[1]

Цитати

	Від міста Рашкова і по всій землі козаків ми помітили прекрасну рису, що розпалила наш подив: всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб і церковні співи...^[2] — 1654р.
	— Павло Халебський

	Незалежності української жінки-шляхтянки могла позаздрити дворянка будь-якої європейської держави. Бо вона була рівноправною з чоловіком, мала такі ж громадянські права, особисту незалежність, як і її чоловік^[3].
	— Орест Левицький

У запорожців був звичай — <...> інколи прощати злочинцеві, якщо котрась із місцевих дівчат відважувалась вийти за нього заміж. — в записаному Г. Надхіним на Катеринославщині у другій половині XIX ст. переказі

	Уходницькі жінки - це ті новітні амазонки, що не гірше чоловіків могли постояти за себе, за свої землі і оселі. Уходницький рух міг постати лише в наших степах, на межі відмінних двох культур, двох світоглядів - європейського і азійського. Цей рух витворив наш третій, питомо український світогляд - любов до волі; нехай і в поганих матеріальних умовах жити, зате чутися вільним, залежним від одного лише Єства, Бога»^[4]. — «уходники» - селяни та міщани, котрі не могли витерпіти важкого феодального гноблення і вирушали шукати волі, освоювали нові степові землі, перебуваючи під постійною загрозою татарських нападів.
	— 0.Луговий

	...нам її силою не можна слати, а коли захоче до мужа свого їхати, ми їй не бороним. І брат наш сказав нам: що ж в їх законі хоч би і не захотіла жона до мужа, нашім законі того нема: силою вольних людей в неволю давати не можна^[5]^[6]. — Коли в 1495 р. московські посли домагались, щоб русько-литовський великий князь Олександр вислав до Москви жінку князя Бєльського, що втік з Литви в Московську державу, то князь Олександр відмовив їм.
	— русько-литовський великий князь Олександр

	...у цих народів жінки, як і чоловіки, залучаються до війни й ніскільки не поступаються їм у хоробрості, тому багато великих подвигів було звершено славними жінками не тільки в Скіфії, але і в сусідніх з нею землях» ^[7].
	— Діодор Сицилійський

Релігія

	Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбав нас, єдина Чиста і Благословенна. — Перед кожним походом козаки навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - "Під Твою милість прибігаємо". На всіх Січах головна церква була на честь Покрови^[8]. На свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана^[9].
	Ὑπὸ τὴν σὴν εὐσπλαγχνίαν, καταφεύγομεν, Θεοτόκε. Τὰς ἡμῶν ἱκεσίας, μὴ παρίδῃς ἐν περιστάσει, ἀλλ᾽ ἐκ κινδύνων λύτρωσαι ἡμᾶς, μόνη Ἁγνή, μόνη εὐλογημένη.

Поезії

Гей, а не вспіла а рідна сестра
Супрунові листи получити,
Як почала своїм добрим конем,
Як огнем, летіти.
– Ой, і здоров, здоров, а ти, милий брате,
Чом не дав до сестри знати?
Почав битись, воювати,
Не дав сестрі знати.
Ой не вспіла тая сестра
З коника упасти,
Почала бусурманців в полон гнати.
– Ох і зоставайся здоров, милий брате,
Та давай же ти сестри завчасу вже знати.
– Сестро ж моя дорогая,
Яка ж ти слуга сильная!^[10].

— В історичній пісні "Ой не знав козак" розповідається про козака Супруна, який, потрапивши в ординський полон, передає сестрі лист з проханням про допомогу (вчувається відгомін переказів часів Русі-України про жінок-войовниць билинного епосу). Сестра козака почала воювати, брата з неволі визволяти.

Журба мене з ніг валяє,
А я з туги та печалі,
Піду в корчму загуляю,
Шинкарочку одвідаю.
— Шинкарочко молода,
Усип меду ще й вина,
Усип меду ще й горілки —
Тепер в мене нема жінки^[11].

— З поширенням В Україні XV-XVII століть питних закладів, як то корчма та шинок, сформувався унікальний тип підприємниці-шинкарки.

Моє дитя а Настуненько,
Поїдь, поїдь на війноньку!
Поперед війська не вибивайся:
Навперед війська - намовонька,
А назад війська - погодонька.
Насеред війська - розмовонька.
Вона матінки не послухала,
Наперед війська виїхала,
Ой виїхала, ще й викрикнула,
Шабелькою та й вимахнула^[12].

— У фольклористичній розвідці Олени Пчілки "Украинские колядки" зафіксовано старовинну поліську колядку, яка вихваляє мужність та войовничість дівчини-воячки, яку мати "уряджає" до війська. Дівчина-воячка не послухалась материної поради і зайняла місце - "попереду" війська, та з бойовим окриком "шабелькою та й вимахнула".

Примітки

↑ Як козаки Україну боронили, 2022, с. 000
↑ Волошин А. Про відношення козаків до жінок / Волошин А.[Електронний ресурс]. 2014. – http://getmanat.org/kozachky/
↑ Левицький О. Волинські оповідання з життя XVI і XVII вв. [Текст]. - К. : Товариство прихильників української літератури, науки і штуки, 1914. – С. 14.
↑ Юрій Фігурний. Історичні витоки українського лицарства. - К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. - 308 с.
↑ Акты, относящиеся к истории Западной России. - Т. 1. - Спб., 1846. - С. 153.
↑ 8
↑ Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латынских о Скифии и Кавказе / В. В. Латышев // ВДИ. – 1947. – 873 с. – с. 310
↑ Кривоший О. П. Роль образу Богоматері в духовному становленні Запорожжя // Південна Україна Х У ІІІ-Х ІХ століття. Вип 1. - Запоріжжя, 1996. - С. 69-72.
↑ Покрова. Козаки на іконі istpravda.com.ua
↑ Історичні пісні / АН України, Інститут мистецтвознавства фольн. мат. А. І. Гуменюк; за ред. М. Т. Рильського і К. Г. Гуслистого. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1961. — 1066 с. — с. 357-358
↑ По судах Гетьманщини : нариси народного життя Гетьманщини 2-ї половини XVII віку / передм., ред. і пер. М. Горбаня. – Харків: Рух, 1930. – 252 с.
↑ Пчилка О. Украинские колядки: (Текст волынский) / О. Пчилка // КС - 1903. - Т. 80. - №1 - С. 152-175; Т. 81 - №4 - С. 132-160., №5 - С. 173-174.

Джерела

о.Мицик Ю.А., Плохій С.М.. Як козаки Україну боронили. — Київ: КЛІО, 2022. — 368 с. — ISBN 978-617-7755-66-0

Кривоший О.П.. Жінка в суспільному житті України за часів козаччини: Історичні розвідки. — Запоріжжя: Поліграф, 1998. — 68 с. — ISBN 996-7362-01-9

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Як_козаки_Україну_боронили—2022——000-1] Як козаки Україну боронили, 2022, с. 000

[2] Волошин А. Про відношення козаків до жінок / Волошин А.[Електронний ресурс]. 2014. – http://getmanat.org/kozachky/

[3] Левицький О. Волинські оповідання з життя XVI і XVII вв. [Текст]. - К. : Товариство прихильників української літератури, науки і штуки, 1914. – С. 14.

[4] Юрій Фігурний. Історичні витоки українського лицарства. - К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. - 308 с.

[5] Акты, относящиеся к истории Западной России. - Т. 1. - Спб., 1846. - С. 153.

[6] 8

[7] Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латынских о Скифии и Кавказе / В. В. Латышев // ВДИ. – 1947. – 873 с. – с. 310

[8] Кривоший О. П. Роль образу Богоматері в духовному становленні Запорожжя // Південна Україна Х У ІІІ-Х ІХ століття. Вип 1. - Запоріжжя, 1996. - С. 69-72.

[9] Покрова. Козаки на іконі istpravda.com.ua

[10] Історичні пісні / АН України, Інститут мистецтвознавства фольн. мат. А. І. Гуменюк; за ред. М. Т. Рильського і К. Г. Гуслистого. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1961. — 1066 с. — с. 357-358

[11] По судах Гетьманщини : нариси народного життя Гетьманщини 2-ї половини XVII віку / передм., ред. і пер. М. Горбаня. – Харків: Рух, 1930. – 252 с.

[12] Пчилка О. Украинские колядки: (Текст волынский) / О. Пчилка // КС - 1903. - Т. 80. - №1 - С. 152-175; Т. 81 - №4 - С. 132-160., №5 - С. 173-174.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]