Кобилянський Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіцитат
Кобилянський Володимир Олександрович
Стаття у Вікіпедії

Володи́мир Олекса́ндрович Кобиля́нський (*27 вересня 1895, Ясси, Румунія — †10 вересня 1919, Київ) — український поет, перекладач.

Цитати[ред.]

  • Затям, що смерть німа — це тільки відпочинок
    На безконечність літ;
    А доки ти живеш, іди на поєдинок,
    Перемагай цей світ!

(«О, не дивись на світ…» // С. 85)

  • Історія життя листки перегортає
    І згадує теплом героїв молодих.
    Вона скорботою ім'я твоє згадає —
    Хай твій народ пісень тобі складає,
    Запише на своїх скрижалях золотих.

(На могилу студента Іванова, вбитого гетьманцями в 1918 р. // С. 130)

  • Настав мій час. Я йду.
    Порву віків запону,
    Порву залізо пут,
    Я звуків доберу
    І вдарю громом дзвону
    Про те, що я прийшов,
    Що я між вами, тут.

(«Настав мій час…» // С. 93)

  • О вір же, твердо вір! У тебе творча сила,
    Змагай до вічності, ти Слово, ти Творець.
    На небі безліч зір, — їх творчість засвітила,
    І творчістю земля переживе кінець.

(Різьбяреві // С. 134)

Джерело[ред.]

  • Кобилянський, Володимир. Поезії. — К.: Радянський письменник, 1959. — 350 с.