Климент Александрійський

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Opera omnia, 1715

Тит Флавій Климент, відомий як Климент Александрійський (лат. Titus Flavius Clemens Alexandrinus, бл. 150 — бл. 215) — християнський теолог і письменник. Розвинув неоплатонізм.


  • …Так звані початкові науки, що є обов'язковими для вільних людей, постають сходинками до їх повелительки — філософії. І так само, як вони служать філософії, так і сама вона є допомогою у справі надбання істинної мудрості. Мудрість же є знання речей Божественних та людських, а також їх причин. Отже, мудрість є господинею філософії, подібно до того, як філософія є господинею підготовчих наук.[1]
  • Але еллінські учення — хай вони істинні, хай навіть називаються схожими до того, що є прийнятим у нас, все ж істотно відрізняються від нашого; у нашого вчення і предмет важливіший, і доведення точніші, і дієвість його божественна. Наше істинне вчення відрізняється також іншими подібними властивостями, бо ми навчені самим Богом, отримавши свої істинно Священні писання від Сина Божого.[2]
  • Філософія сама по собі зовсім не впливає згубно на людське життя, і не вона є причиною хибних думок та поганих справ, як наклепницьки стверджує дехто, навпаки, вона є очевидною та втіленою подобою істинного вчення, тим дарунком, який є посланим еллінам від Бога. І від віри вона не відвертає, подібно чарам деякого чаклунства, але ми оточуємося нею як надійним оплотом, маючи в ній свого роду союзника, разом із яким стверджуємо свою віру.[2]

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]

  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8