Кедров Боніфатій Михайлович

Кедров Боніфатій Михайлович

Стаття у Вікіпедії

Кедров Боніфатій Михайлович (1903, Ярославль — 1985) — радянський філософ, психолог, хімік, історик і популяризатор науки, фахівець в галузі діалектичного матеріалізму і філософських питань природознавства.

Цитати

Наукові відкриття являють собою кульмінаційний пункт творчої діяльності людей, які трудяться на терені науки. Разом з тим це — один з найвищих проявів творчих здібностей людського інтелекту взагалі.

Наука, як і всі явища духовного порядку, має у своєму розвитку відносну самостійність.

Безсумнівно, що в науки є свій духовний, ідеальний бік, оскільки йдеться тут про пізнавальну діяльність людини, про пізнання нею об'єктивних законів зовнішнього світу. Але настільки ж безсумнівно, що у неї є і свій матеріальний бік, оскільки наука прямо і безпосередньо переходить у виробничу, практичну діяльність людини. Однак особливість і своєрідність науки як соціального інституту в тому й полягає, що обидві протилежні її сторони — матеріальна та ідеальна — здатні переходити одна від іншої, перетворюватися взаємно одна в одну. На цю обставину ми звертаємо особливу увагу, бо якщо її не врахувати, то не можна зрозуміти самої сутності, самої природи науки.

Відмінність науки від техніки полягає, між іншим, у тому, що наука має на меті пізнання законів природи як суворо об'єктивних, абсолютно незалежних від людини і людства, від свідомості та волі людей, від їхніх інтересів, цілей і намірів; сучасна ж техніка є використання об'єктивно пізнаних наукою законів природи в утилітарних інтересах, у практичних цілях суспільства… Прогрес техніки полягає в тому, щоб на основі суворого дотримання законів природи, відкритих наукою, перевершити те, що дає сама природа.

У нинішніх взаєминах між наукою, технікою і виробництвом наука становить найбільш революційний, самий швидкодіючий і рухомий елемент.

Джерела

• Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

• Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.