Хрещення Господнє
Хре́щення Госпо́днє (лат. Baptismus Domini) — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан, на паломницькій переправі Віфавара. Також — Хрещення Христове. Простонародні назви свята — Йордана, Ордана, Водохреща.
Цитати про Хрещення Господнє
[ред.]Небесний Цар приходить до Івана — Предтечі Свого, не будучи оточений воїнством ангельським, і не посилаючи перед Собою вісників, безтілесних Сил; але подібно до простого і звичайного воїна, Він приходить до власного Свого воїна, приступає до нього, як немов хто-небудь із простого народу[1]. |
|||||
| — Святий Григорій Чудотворець |
Явлення Господа нашого на Йордані є дійсною межою між Старим і Новим завітами. Початківцем закону був Мойсей, а його завершувачем був Іван. З цього часу замість закону буде почуте виконання із вуст нашого Господа, Який виконав путь праведності через Своє хрещення[1]. |
|||||
| — Яків Саруга |
«Опустивши свою руку, і схиливши свою голову, як улюблений раб Господній, Іван сказав Йому: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3, 14). Що робиш Ти, Господи? Для чого змінюєш порядок? Для чого, нарівні з рабами, від раба Твого просиш того, що притамане рабам? Для чого бажаєш отримати те, в чому не маєш потреби? Для чого мене, Твого раба, Ти пригнічуєш своїм смиренням. Мені треба хреститися від Тебе, але Ти не маєш потреби хреститися від мене. Менше благословляється від великого і сильного, а не більше благословляється і освячується від меншого[1]. |
|||||
| — Святий Григорій Чудотворець |
А оскільки Господь Ісус сьогодні прийшов на Йордан, — і омив водою пречисте Тіло Своє, то, може, хтось із вас запитає мене: «Для чого — омивається Той, Хто є Сам святість і чистота?». Відповідь на це є не важкою. Христос охрещується не для того, щоб омимтися водою, але для того, щоб Самому освятити воду і зануренням Своїм в потоках води очистити їх[1]. |
|||||
| — Амвросій Медіоланський |
З рабами Господь, із винуватцями Суддя йде хреститися. Але не дивуйся цьому. В цьому є смирення і сяє особливо Його висота. А чому тут дивуватися, якщо прийняв хрещення і разом з іншими прийшов до раба Той, Який благозволив стільки часу перебувати в дівочій утробі, народитися за нашим єством, прийняти страждання і хрест, і перетерпіти все, що перетерпів Він? Дивно, що Він, будучи Богом захотів стати людиною. Все інше було наслідком цього[1]. |
|||||
| — Святий Іван Золотоустий |
І так, прийдіть і побачте славні чудеса: Сонце правди омивається у Йордані, Вогонь очищається у воді, Бог освячується від людини. Нині все творіння славословить і співає: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє». Благословен, хто йде завжди, бо Він з’явився нині не вперше. Благословенний Той, Хто відвідує Творіння Своїм промислом; благословений Той, Хто зберігає небесну твердь непохитною, Який струнко веде незчисленні полки зірок, Який подає повітря для дихання творіння, Який зігрває надра землі для її плодоношення, Який втихомирює розбурхане море, Який провадить невидимі джерела із глибини морської, направляє течію рік[1]. |
|||||
| — Святий Прокл |
Примітки
[ред.]
