Перейти до вмісту

Зозуля (інструмент)

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Окарина

Зозу́ля — керамічна або порцелянова свисткова флейта сферичної форми. Має від 7 до 10 пальцевих отворів, котрі дозволяють отримувати діатонічний звукоряд діапазон нони[1]. Розповсюджена в багатьох країнах. Пташка-свищик є давнім амулетом та народним музичним інструментом.

Цитати

[ред.]
  •  

Окарина (або зозулька) — один із найдавніших духових інструментів, який належить до різновиду свистунів. Вони дотепер поширені в Україні як дитячі іграшки. Виготовляють їх із глини у вигляді півників, пташок, кошиків, баранчиків, жабок, хаток. Мають отвір для вдування повітря, а також бокові отвори на корпусі, закриваючи і відкриваючи які можна робити різні за висотою звуки.
Трапляються деякі екземпляри віком у кілька тисяч років, але й понині на них можна грати[2]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Марічка Паплаускайте
  •  

Зозулька — ніжний інструмент, з м’яким, приємним тембром. Його звучання направду нагадує спів пташки. У нас є навіть окремий ансамбль зозульок — вони різних розмірів і, відповідно, різного звучання — а усі гуртом співають казково. Публіка їх обожнює[2]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)

  — Георгій Вакуленко

Примітки

[ред.]
  1. М. Хай Зозуля Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine. // Українська музична енциклопедія. — К.: видавництво ІМФЕ, 2008. — Т. 2. — С. 162. — ISBN 966-02-4100.
  2. а б Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами