Збиття Boeing 777 поблизу Донецька

Збиття Boeing 777 біля Донецька (англ. Malaysia Airlines Flight 17, нід. Malaysia Airlines-vlucht 17, малай. Penerbangan 17 Penerbangan Malaysia) — акт знищення Збройними Силами Російської Федерації цивільного пасажирського літака компанії Malaysia Airlines, що виконував регулярний рейс МН17, унаслідок якої загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб).
Цитати
[ред.]Для мене справа MH17 стала початком моєї роботи в Україні. Звичайно, із цього досвіду можна винести багато уроків, особливо через судове переслідування обвинувачених. Є уроки, які ми винесли з правової точки зору. Ми співпрацюємо в межах Обʼєднаної слідчої групи з Україною та іншими країнами, такими як Австралія та Малайзія. Це також змушує мене знову нагадувати, що війна почалася в 2014 році. |
|||||
| — Єннес де Мол |
Ми ніколи не відмовимося від нашого прагнення правди, справедливості та відповідальності для родин та близьких жертв рейсу MH17. Ретельне розслідування, проведене Спільною слідчою групою (JIT), відіграє вирішальну роль у цьому переслідуванні. Я глибоко поважаю роботу, яку вони здійснили. За даними Спільної слідчої групи (JIT), є вагомі підстави вважати, що президент путін ухвалив рішення поставити ЗРК «Бук» так званим сепаратистам так званої ДНР. Дуже тривожне відкриття. Коли посла Нідерландів у москві викликали, він ще раз закликав росію визнати свою роль у збитті рейсу MH17 та повністю співпрацювати у встановленні всієї правди[2]. |
|||||
| — Вопке Гукстра |
Після MH17, що стало катастрофою для нас і потрясло весь світ, ми дуже чітко усвідомили, що там відбувається. Люди були засмучені. Ми хотіли правди, відповідальності, справедливості. У 2016 році ситуація була іншою. Відбувся референдум щодо угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Явка була трохи більше 30 %. Невелика більшість проголосувала «проти». Але референдум не стосувався лише України. Він став сигналом невдоволення тим, що відбувалося в Нідерландах. Я також вважаю, що це стосувалося європейської політики загалом. Такими були тодішні настрої. Але в кінці-кінців ми підписали угоду. Пізніше, через повномасштабне вторгнення, ситуація кардинально змінилася. Люди зрозуміли, що агресія виходила від Росії, що це було незаконно, і треба щось робити. Тут курс дій нашого уряду був очевидним[1]. |
|||||
| — Єннес де Мол |
Працюючи над справою МН17, ми знайшли докази прямої участі Росії у конфлікті в Україні, зокрема артилерійських обстрілів через кордон і присутності на території України цілих підрозділів російської армії. Та, на жаль, навіть із визнанням розслідувань за відкритими джерелами все ще бракувало подальших дій і правосуддя. Ми документували злочини, але, здавалося, це майже ніколи не тягло за собою відповідальності винних — хіба що засудження на словах і кивання пальчиком[3]. — З передмови до українського видання//«Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» (2021) |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
| — Сергій Стаховський |
Примітки
[ред.]- ↑ а б Єннес де Мол: «Я обрав Україну через її євроатлантичний курс»
- ↑ Вопке Гукстра, міністр закордонних справ Нідерландів: «Немає альтернативи перемозі України на полі бою, перемозі України у цій війні». 24.02.2023
- ↑ Гіґґінз, 2022, с. 8
- ↑ Після падіння "Боїнга" тенісист Стаховський не проти, щоб війська США ввійшли в Україну і вигнали терористів
Джерела
[ред.]- Еліот Гіґґінз. Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією. — Київ: Наш Формат, 2022. — 242 с. — ISBN 978-617-7973-81-1


