Епіграф
Епіграф (грец. ἐπιγραφή — «напис») — цитата, влучний вислів, афоризм чи прислів'я, подані перед текстом літературного твору або перед його окремими розділами.
Цитати про епіграф
[ред.]Один з моїх прадідів написав книжку, особливою принадою якої є епіграфи-цитати до кожного розділу. Мені ще з дитинства найбільше подобалися два: «без різноманітності нема приємності» і «кожен має свою методу».[1] — «Так, але…» |
|||||
| — Тарас Прохасько |
| — Станіслав Єжи Лєц |
| — Ашот Наданян |
Звідки ця потреба підбирати чужі слова? Свої слова ніколи не можуть задовольнити; вимоги, до них пред'являються, рівні нескінченності. Чужі слова завжди знахідка — їх беруть такими, якими вони є; їх все одно не можна поліпшити і переробити. Чужі слова, хоча б віддалено і неточно виражають нашу думку, діють, як одкровення або як давно шукана і набута формула. Звідси чарівність епіграфів і цитат. — «Записные книжки» 1925-1926. |
|||||
Откуда эта потребность подбирать чужие слова? Свои слова никогда не могут удовлетворить; требования, к ним предъявляемые, равны бесконечности. Чужие слова всегда находка — их берут такими, какие они есть; их всё равно нельзя улучшить и переделать. Чужие слова, хотя бы отдалённо и неточно выражающие нашу мысль, действуют, как откровение или как давно искомая и обретённая формула. Отсюда обаяние эпиграфов и цитат.[2] | |||||
| — Лідія Гінзбург |
Примітки
[ред.]
