Глиняна табличка з фрагментом «Епосу про Гільгамеша». Британський музей
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
«Е́пос про Гільгаме́ша» , або поема «Про того, хто бачив усе » (аккад. ša nagba imuru ) — один із найдавніших літературних творів людства, найбільший твір, написаний клинописом, один із найкращих творів літератури Стародавнього Сходу.
Цитати з поеми [ ред. ]
Забудь про смерть, — досягнеш життя![1]
Тільки боги з Сонцем зостануться вічно, А людина — полічені її роки, Що б вона не робила, — все вітер![1]
Твоє серце прагнуло битви: забудь про смерть і не бійся![1]
Чого мати не пекла моя, того і не їв я, — Як же буду їсти хліб гріха і скверни?[1]
Мертвий і сплячий один з одним схожі, обидва не знають лику смерті.[1]
Друже мій, той, хто боїться, проклятий.[1]
Хто на берег прийшов, той до нього і прагне![1]
Для живого — тужити — його доля .[1]
Люди і боги — як полова і пшениця![1]
Полонений і мертвий один з одним схожі.[1]
Примітки [ ред. ]
Поділіться цитатами з вашими друзями: