Перейти до вмісту

Стрєльцов Едуард Анатолійович

Матеріал з Вікіцитат
Едуард Стрєльцов
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Едуард Анатолійович Стрєльцо́в (21 липня 1937, селище Перово, Московська область, СРСР — 22 липня 1990, Москва) — радянський футболіст, нападник. Заслужений майстер спорту.

Цитати

[ред.]
  •  

Я не знаю, чи батько любив футбол. Не знаю, чи бачив він мене коли-небудь на футбольному полі. Я неодноразово грав в Києві, але він так ніколи і не зайшов до мене після гри, та не дав про себе знати. — Про батька, який після війни не повернувся до родини, а мешкав у Києві[1].

  •  

До мене публіка в Тбілісі після голу якось по-особливому поставилася і потім завжди добре зустрічала. — Про перший гол у чемпіонаті СРСР, який він забав у ворота голкіпера тбіліського «Динамо» Володимира Марганія[1].

  •  

А так крім Кузьми, ніхто мені не хотів пасувати. Мені ніхто не заважає, поряд немає захисників, найкращий момент, щоб віддати пас, а ви не віддаєте? — Про початок виступів за «Торпедо» та ігнорування молодих гравців старшими партнерами[1].

  •  

Просуваюся я з м'ячем вздовж лінії штрафного. Яшин, як завжди, почав зміщуватися. А весь захист пішов за мною. Кузьма залишився позаду (я це прекрасно знав, навіть не дивлячись на нього, адже в нас з ним була ідеальна взаємодія, отож я чудово знав, де він опиниться в тій чи в іншій ігровій ситуації). Я довів захисників до дальньої штанги. І легесенько відкинув м'яча п'ятою Кузьмі... Він вліпив точнісінько в «дев'ятку» динамівських воріт. Я кинувся до нього та на радощах закричав, ось тільки так і можна забити Льові. З того часу я зрозумів, що п'ятою можна робити великі справи. — Про перший гол тандему Стрєльцов-Іванов у ворота, які захищав Лев Яшин[2].

  •  

Так, я міг відстояти і 40 хвилин, і 45, але за тих 5 чи навіть хвилину включення в гру міг зробити те, чого від мене вимагали і чекали. Я часто наприкінці матчу забивав вирішальні голи. Захисники на мене переставали звертати увагу і я цим користався, отже з того, що я простоював був ефект[2]

  •  

За м'ячем, з яким я не бачив можливості придумати щось путнє на полі я і не біг. Проте за м'ячем, з яким я знав, що зможу внести щось необхідне для того, щоб змінити гру на нашу користь, я біг з усіх ніг і рідко до нього не встигав[2]

Цитата про Стрєльцова

[ред.]
  •  

... люблю цього футболіста за те, що на полі мислить, думає. Можна красиво обвести, красиво вдарити, красиво бігати. Але, якщо все без сенсу, тоді футбол не футбол, а бог знає що. Найголовніше у футболі — пас. Ось тут потрібна краса! Він повинен бути м'яким, точним, своєчасним. Він повинен бути розумним. Нарешті - пластичним! А для цього необхідна голова, необхідно мислити. Цим безцінним даром і володів мій кумир.

  Анатолій Папанов, народний артист СРСР[3].
  •  

Запрошували ж Стрєльцова і в «Динамо», і в армійський клуб. А він вперся – чемпіон. В нас лише чемпіони в погонах можуть спати спокійно. Ось і почали полювання на нього. — Про небажання Стрєльцова переходити до ЦСКА або «Динамо».

  — Радіокоментатор Вадим Синявський[2].
  •  

Стрєльцов – найвеличніший футболіст. Згадую, коли він грав, то яблуку ніде було впасти на трибунах – стільки глядачів приходило на ігри для того, щоб побачити прекрасного майстра. І якщо б його життя склалося по-іншому, в нашій країні він міг би вирости до рівня Пеле, а може навіть і вище. Це була надзвичайно добра, порядна та ласкава людина. Я завжди відчував надзвичайне натхнення, коли вів репортажі про матчі за участю Стрєльцова.

  Микола Озеров, спортивний коментатор[4].

Примітки

[ред.]
  1. а б в Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть I (українська). Football.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
  2. а б в г Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть II (українська). Football.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
  3. Стрєльцов Едуард Анатолійович (російська). Сборная России по футболу. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  4. Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть V (українська). Football.ua. Процитовано 11 квітня 2021.