Дримба

Дримба у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї

Дри́мба, дрімля, варга́н, варґа́н — обертонний самозвучний язичковий щипковий інструмент.

Цитати

	Дримба — один із найдавніших музичних інструментів. Археологи вважають, що вона була відома людству з часів пізнього неоліту. Про це, за словами вчених, свідчать фрагменти музичних інструментів з кісток мамонтів, знайдені на давніх стоянках на території сучасної Чернівецької області. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)
	— Марічка Паплаускайте

	У гуцулів дримба була жіночим інструментом. Головним музичним інструментом на вечорницях, які влаштовували у карпатських селах, була дримба в руках господині. В Карпатах побутував також цікавий звичай: парубки дарували дівчатам дримбу, коли серйозно до них залицялися. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)
	— Марічка Паплаускайте

	Тепер, мені здається, дримба вже не є винятково жіночим інструментом — може, навіть навпаки. Цей інструмент надзвичайний: ніби й простий, але таке віртуозне виконання трапляється. Колись я чула цілий ансамбль з 25 дримб — дивовижна музика! А її вібрації ще й лікують! — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017)
	— Світлана Кафка

У художній літературі

	Хтозна... може, у дримбі жінки і справді пізнавали себе: до часу байдужих і лінивих, аж поки не візьмеш іх у руки, а вже як візьмеш — то почуєш такі соковиті переливи і тонкі зойки, що зайдеться тобі серце і плачем, і співом одночасно, і не зрозумієш, де ніч, а де сонце, бо лише жіноче тіло так розкішно здригається від ласки, як тіло дримби від пальців... — З роману «Солодка Даруся»
	— Марія Матіос