Дженніфер Дудна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженніфер Дудна
Jennifer Doudna in 2021 by Christopher Michel.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Дженніфер Дудна — американська біохімікиня, лауреатка Нобелівської премії з хімії 2020 року (з Емманюель Шарпантьє) за розвиток методу редагування генома. Працює у структурній біології та біохімії.

Про технологію CRISPR-Cas9[ред.]

  •  

Китайські науковці показали недавно, що вони можуть використовувати CRISPR навіть для зміни генів у людському ембріоні. Науковці з Філадельфії показали, що можна використовувати CRISPR для вилучення ДНК інтегрованого віруса ВІЛ з інфікованих людських клітин. Можливість проводити редагування геному, подібного гатунку, також піднімає етичні питання, які ми повинні брати до уваги, бо ця технологія може бути використана не тільки на клітинах дорослих, але і на ембріонах організмів також, включаючи наш власний вид. Так що разом з моїми колегами я закликаю до глобального обговорення технології, одною з винахідників якої я є, щоб ми могли розглянути усі етичні та соціальні ускладнення подібної технології. [1]з виступу на конференції TEDGlobal. Лондон, вересень 2015 року

  •  

Коли віруси інфікують клітину, вони вводять свою ДНК. І у бактерій система CRISPR передбачає, що ДНК буде вийнята з віруса та вставлена маленькими шматочками в хромосому - в ДНК бактерії. І ці інтегровані шматочки ДНК вірусу вставляються в місце під назвою CRISPR. CRISPR означає: короткі паліндромні повтори, регулярно розташовані групами. Трохи незграбно - тепер ви бачите, чому ми використовуємо акронім CRISPR. Це механізм, який дозволяє клітинам з плином часу записувати віруси, яки їм зустрічалися. І, що важливо, ці шматочки ДНК потрапляють до нащадків цих клітин, так що клітини захищені від вірусів не тільки в одному поколінні, але на багато поколінь клітин наперед.[2]з виступу на конференції TEDGlobal. Лондон, вересень 2015 року

  •  

Але ми повинні взяти до уваги, що технологія CRISPR може бути використана для, скажімо, поліпшення, уявіть, що ми можемо спробувати створити людину, яка матиме покращені властивості, такі як міцніші кісткі, або меншу вразливість до серцево-судинних захворювань, чи навіть матиме якості, які можна розцінювати як бажані, наприклад, будь-який колір очей або вищий зріст, і тому подібне. "Дизайнерські люди", якщо ваша ласка. Наразі генетична інформація для розуміння, які типи генів спричинять ці риси, ще в більшості невідома. Але важливо розуміти, що технологія CRISPR дає нам інструмент, щоб робити подібні зміни, як тільки відповідні знання стануть доступними. [3]з виступу на конференції TEDGlobal. Лондон, вересень 2015 року

  •  

Так що генномодифікованих людей серед нас поки що нема, але це вже не є загадкою для науки. Генномодифіковані тварини та рослини з'являються тут і зараз. І це накладає на нас величезну відповідальність проаналізувати як ненавмисні наслідки, так і визначені впливи наукового прориву. [4]з виступу на конференції TEDGlobal. Лондон, вересень 2015 року

Про жінок в науці[ред.]

Про неї[ред.]

Виноски[ред.]


Bookmark-new.svg