Перейти до вмісту

Джейн Велш Карлайл

Матеріал з Вікіцитат
Джейн Велш Карлайл
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джейн Велш Карлайл (англ. Jane Welsh Carlyle; 14 липня 1801 — 21 квітня 1866) — шотландська письменниця та дружина шотландська письменника Томаса Карлайля.

Цитати

[ред.]
  • Я зовсім не та людина, за яку ми з вами мене сприймали.
  • Якби вони сказали, що сонце чи місяць зійшли з небес, це не могло б вразити мене уявленням про жахливішу й похмурішу порожнечу у творінні, ніж слова: «Байрон — мертвий!»
    • Лист до Томаса Карлейля (20 травня 1824 року)
  • Заручини з метою одруження з певною людиною в певний час, за будь-яких випадковостей і небезпек, я завжди вважала найсмішнішою річчю на землі.
    • Лист до Томаса Карлейля (січень 1825 року).
  • Незважаючи на найщиріші зусилля знищити своє «Я» або злити його з тим, що світ, безсумнівно, вважає моєю кращою половиною, я все ще знаходжу себе самодостатньою, і, на жаль! самозакоханою «я».
  • О Боже! Якби ви хоч знали, яка я сіра істота, що стоїть за всією цією прекрасною привітністю!
    • Лист до Елізи Стодарт (29 лютого 1836 року).
  • Замість того, щоб об'єднувати індивідуумів у вид, я б намалював крейдою коло навколо кожної індивідуальності і проповідувала їй, щоб вона залишалася в межах цього, а також зберігала і культивувала свою ідентичність.
    • Лист до Джона Стерлінга (5 серпня 1845 року).
  • Я бачу, що Леді має геній для правління, тоді як Я маю геній для того, щоб не керувати.'
    • Лист до Томаса Карлайля (28 вересня 1845 року).
  • Найнадійніший спосіб отримати річ у цьому житті — бути готовим обійтися без неї, виключивши навіть надію.
    • Запис у журналі (серпень 1849 року).
  • Коли комусь погрожують великою несправедливістю, людина приймає меншу як послугу.
    • Запис у журналі (25 листопада 1855 року).
  • Навіть сота частина думок у моїй голові ніколи не була й не буде вимовлена чи написана — принаймні доки я зберігаю розум.
    • Запис у журналі (16 липня 1858 року).
  • Возвишено-тріумфальної процесії, якій, згідно з нашими манерами та звичаями, надається рівнозначність шлюбу на початку — то спів w:Тебе, Бога, хвалимо перед початком бою.

Примітки

[ред.]