Перейти до вмісту

Аполлоній Перзький

Матеріал з Вікіцитат
Аполлоній Перзький
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Аполлоній з Перги або Аполлоній Перзький (грец. Ανολλωνιος ο Περγαιος; 262 до н. е. — 190 до н. е.) — давньогрецький математик, один з представників александрійської школи. Разом з Евклідом та Архімедом вважався одним з трьох найвидатніших математиків античності.

Цитати про автора[ред.]

  •  

Те, що називається евристикою, можна коротко визначити, як особливий збірник принципів, призначених для тих, хто після вивчення звичайних «Основ» має бажання навчитись розв'язувати геометричні задачі: вивчення евристик корисне лише для досягнення цієї мети. Евристику створено працями трьох чоловік: Евкліда, автора «Основ», Аполлонія Пергського і Арістея-старшого. Вона навчає прийомам аналізу та синтезу.

  Папп Александрійський[1]
  •  

Думка зобразити всі числа дев'ятьма знаками, надаючи їм, окрім значення за формою, ще й значення за місцем, така проста, що саме через цю простоту важко зрозуміти, наскільки вона чудова. Як нелегко було прийти до цього методу, бачимо на прикладі найвизначніших геніїв грецької науки Архімеда і Аполлонія, для яких ця думка лишилася невідкритою.

  П. Лаплас[2]
  •  

Одна з найбільших переваг сучасної геометрії проти стародавньої у тому, що вона спроможна, розглядаючи як додатні, так і від'ємні величини, вмістити в одному формулюванні декілька варіантів тієї самої теореми, в якій змінюється тільки співвідношення різних частин фігури. Інакше кажучи, в наш час 9 головних проблем і численні випадки, що становлять суть 83 теорем у двох книгах Аполлонієвого дослідження «De sectione determinata» [«Про конічні перерізи»], зводяться до однієї-єдиної проблеми, яку розв'язує рівняння.

  М. Шаль[3]
  •  

Ідеї, на яких ґрунтується метод аналітичної геометрії, по-дитячому прості, однак цей метод настільки сильний, що за його допомогою звичайні сімнадцятирічні хлопці можуть розв'язувати задачі, перед якими безпорадно зупинялися найвизначніші з грецьких геометрів — Евклід, Архімед і Аполлоній.

  Е. Т. Белл[4]
  •  

Аналітична геометрія Декарта і Ферма… принаймні так само відрізнялася від «аналітичної геометрії» Аполлонія і в потенції перевищувала її, як нова алгебра — від античної «геометричної алгебри».

  А. П. Юшкевич[5]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.