Перейти до вмісту

Ненормативна лексика

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Гівнюк)
Рєпін І. Ю. Козаки пишуть листа турецькому султану
Вікіпедія
Вікіпедія

Ненормати́вна ле́ксика (також матюки, нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування.

Цитати

[ред.]
  •  

Лайка, якщо вона необхідна для повноти образу, як у даній пісні [«На …уй маніфест»], як виключення, може бути доречною[1].

  Володимир Шерстюк

Український фольклор

[ред.]
  •  

Жінка без сраки — як село без церкви[2].

  •  

Воно тобі так треба, як до сраки карі очі[2]! — Не до місця.

  •  

Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать[2]. — Не шкода зовсім.

  •  

Він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б[2].

  •  

В сраку годне[2].

  •  

Як не срачка, то пердячка[2].

  •  

Як голодному срать[2].

  •  

Як у борщ срать[2]. — Про недоречність.

  •  

Всрись — а покорись[2].

  •  

Хто всрався? — невістка[2].

  •  

Як півсраки з-за куща[2]. — Коли щось погано видно чи зле виглядає.

  •  

Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться[2]. — Коли щось неякісно роблено.

  •  

В сраці був, гімно видів[2]. — Коли людина говорить про те, про що не має поняття.

  •  

Сери-перди-грійся[2]. — Коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

  •  

Не хочеш срать — не мучай сраку[2].

  •  

Як не гівно, то засрана тріска[2].

  •  

Голою сракою по рапатій дошці[2]. — Ніколи.

  •  

Самотній, як палець в сраці[2].

  •  

Коханий — сім разів у сраку пропханий[2].

  •  

Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо[2].

  •  

Хитра срака пердить тихо, а смердить — на все село[2]. — Про бабів-пліткарок.

  •  

Пішов, як за море срати[2]. — Коли довго когось немає.

  •  

Не плети гівно дівці в коси[2]. — Не наговорюй на чесну дівчину.

  •  

Ах ти москаль в сраку граний[2]!

  •  

Щоб тя гівно доганяло[2]. — Щоб не було тобі спокою.

  •  

Їсти — не срати, можна почекати[2].

  •  

Гарна, як срака навиворіт[2].

  •  

Срав пес[2]. — Ніц не вийде.

  •  

Сидить, як срака в гостях[2]. — Тихо.

  •  

Пасує, як сраці фіранки[2].

  •  

Всрайся, та не дайся[2]. — Так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

  •  

Як приємно в полі срати — розвиваються думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки[2].

  •  

Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте[2]. — На Купала.

  •  

Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав[2].

  •  

Смішно козі, що срака в грязі[2]. — Про сміх без причини (Донеччина).

  •  

А гімна мерзлого не хочеш[2]? — Про забаганки.

  •  

Чого крутишся, як гімно в ополонці[2]?

  •  

Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків[2].

  •  

А там того шумовиння, як на сраці ластовиння[2]. — Про інформацію, яку не можна перевірити (Холмщина).

  •  

Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить[2]. — Загадка з Хмельниччини (гімно).

  •  

Теля в сраці, а баба довбнею маха[2]. — Коли хтось розводить паніку наперед (Хмельниччина).

  •  

Срака-кочерга[2]. — Порівняння (Яготинського район, Київщина).

  •  

Шукати в сраці шкварка[2]. — Доколупуватися до чогось, придиратися (Яготинського район, Київщина).

  •  

Сраку в жменю — і гайда[2]. — Самбірський район, Львівщина.

Примітки

[ред.]