Голубовська Ольга Анатоліївна

Матеріал з Вікіцитат
Голубовська Ольга Анатоліївна
Стаття у Вікіпедії

О́льга Анато́ліївна Голубо́вська (1965, Київ) — український інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров'я України зі спеціальності «інфекційні хвороби» (2011—2016). Президент Громадської організації «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів».

Цитати[ред.]

Про грип[ред.]

  •  

Один з методів профілактики - вакцинація проти грипу. Вакцина хоч і не завжди може захистити від захворювання, але запобігає важкому розвитку хвороби. Найкраще робити щеплення восени - до початку епідсезону, але в будь-якому разі спочатку порадьтеся зі своїм лікарем.[1]

  •  

Щоб убезпечитися від грипу, потрібно дотримуватися простих правил, які, мабуть, усім відомі: вести здоровий спосіб життя, уникати місць великого скупчення людей, виконувати рекомендації лікаря, якщо ви в групі ризику. Але найголовніше - якщо захворювання все ж таки починається, підвищується температура, з'являються інші симптоми - необхідно звернутися по медичну допомогу: фактор часу в цьому випадку має колосальне значення.[1]

  •  

Епідеміологи, інфекціоністи, педіатри чудово знають правило: масові щеплення, коли зростає захворюваність на грип та ГРВІ, проводити категорично не можна. Коли починалася серйозна епідемія грипу, навіть зупиняли планові вакцинації, переносили їх на інший час. Ці правила важливі для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя в країні.[1]

  •  

Якщо дитина захворіє на грип у поствакцинальний період (який триває місяць), вона наражається на ризик, що захворювання матиме важкий перебіг. У зв'язку зі зростанням респіраторних захворювань, не будуть досягнуті цілі вакцинації.[1]

  •  

Масова кампанія не передбачає індивідуального підходу. А якщо хтось з фахівців починає аналізувати ситуацію, ставити запитання, його відразу звинувачують в антивакцинальних настроях. І все, ніякого діалогу не буде.[1]

  •  

У нас досить грамотні фахівці, вони знають, що і як робити в період епідемій. Але багато що залежить і від центральної, і від місцевої влади - наскільки вони готові вникати у ситуацію, підтримувати інфекційні лікарні й допомагати їм... Підготовча робота має проводитися напередодні епідемії, незалежно від прогнозів - важким буде сезон чи ні.[1]

  •  

Зараз усі хворі скаржаться, що доступ до медичної допомоги став дуже обмеженим. Невідкладну допомогу ліквідували - викликати лікаря додому неможливо. Екстрена допомога на високу температуру не виїжджає. І це не просто відмова - такі правила. Люди не можуть при температурі 39–40 іти в амбулаторію і чекати там своєї черги - у такому стані вони з ліжка встати не можуть. Терплять, займаються самолікуванням, тому й привозять їх у лікарню у вкрай тяжкому стані.[1]

  •  

Грип не чекатиме, поки сімейний лікар на третій день прийме хворого і вирішить, куди його направити[1]

Про ковід[ред.]

  •  

Те, що нам закидали як негативний момент — що в нас ліжок набагато більше, ніж в Європі й Америці, тому їх треба скорочувати і робити гарну лікарню одну на 200 км, якої ніколи не буде, поки у нас не йтиме на медицину менше 3% ВВП. Так-от, ці ліжка у регіонах, які не встигли скоротити, врятували тисячі пацієнтів. Якби коронавірусна інфекція прийшла на пів року пізніше, то тисячі людей не мали б доступу до медичної допомоги. До цих лікарень без будь-якої реанімації провели кисень, і лежать пацієнти.[2]

  •  

У такої хвороби, як ця нова коронавірусна інфекція, де немає строго специфічних препаратів, увесь терапевтичний вплив має мінімізувати ризики розвитку важкого перебігу захворювання... Основне у лікуванні — це дихати киснем, а терапія є. Потрібні грамотні лікарі й елементарні дослідження.[2]

  •  

Повторне зараження COVID-19 через три місяці — біологічна фантастика[2]

  •  

Лікування інфекційних хвороб — це певна філософія, ми завжди прагнули до вищого пілотажу: не нашкодити хворому і мінімізувати ризики захворювання, хоч не вистачає реанімацій, персоналу.[2]

  •  

Я скажу перше і найголовніше - всі заходи в осередку, а ми вже в осередку інтенсивної передачі інфекції, повинні бути спрямовані на роз'єднання людей, а не на їх скупченість. У зростанні інфекційного захворювання з таким механізмом передачі, як цей, все повинно бути направлено на роз'єднання. Масова вакцинація в гарячих точках обернеться зростанням захворюваності - це будуть пункти інфікування[3]

  •  

Обов'язково треба робити щеплення, якщо людина не хворіла. Не потрібно бігати здавати антитіла. Якщо не хворів – треба йти і проходити курс вакцинації[4]

  •  

Можна вакцинувати де завгодно, але до вакцинованих потрібен особливий підхід... Але вакцинувати на вокзалі ... Люди, будучи вакцинованими, перебуваючи в "червоній" зоні, будуть інфікуватися... Так як вона проводитися зараз на вокзалах, то вона 100% може погіршити. Я сподіваюся що це припинитися на вокзалах.[5]

  •  

У нас який головний провал вийшов? Що у нас максимально вакцинована та вікова група населення, яка хворіє найчастіше не важко — це люди до 40 років. І я прошу, до всіх звертаюся - не треба писати в Facebook, мовляв, у мого сусіда те-то. Є статистика... В основному хворіють групи ризику, і вмирають найчастіше групи ризику. І інтенсивна терапія перевантажена групами ризику. Але найбільший провал, що в цій групі найменший відсоток вакцинації.[3]

  •  

Потрібно не забувати, що, по своїй суті, коронавірус – це імунна тяжка хвороба, і необгрунтоване безкінечне “тренування” імунних громадян може призвести до наслідків, багато з яких ще не повністю досліджені[6]

  •  

Йде певний інфекційний процес. Він постійно у нас в організмі проходить. Тому я постійно говорю, що якщо людина вакцинувалася, то вона повинна в найближчий тиждень дуже сильно себе берегти. Треба посилити засоби індивідуального захисту[7]

Про Ольгу Голубовську[ред.]

  •  

В цьому році моєю Людиною Року стане професор, доктор медичних наук, лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська. Хтось із вас знає її, хтось – ні. Хтось поважає й любить – хтось тихо ненавидить і боїться. Хтось пише за гроші пасквілі на неї – хтось щиро допомагає і підтримує.[8]про Ольгу Голубовську

  Ольга Богомолець
  •  

Ользі Голубовській значною мірою належить заслуга в успішному впровадженні в Україні Державної програми лікування хворих на вірусні гепатити В і С. Вона також зробила важливий внесок у впроваджені в Україні плану ЄС зі знищення вірусу гепатиту C в Європі.[8]про Ольгу Голубовську

  — Ольга Богомолець

Примітки[ред.]