Гей, нові Колумби й Магеллани (вірш)

Матеріал з Вікіцитат


«Гей, нові Колумби й Магеллани» — це вірш Василя Симоненка, написаний 15 жовтня 1962 року[1].

Цитати[ред.]

  • Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Бухту спокою облизує прибій.
  • Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
  • Мрійництво! Жаго моя! Живи!
  • В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!
Доти відкриватиму тебе.
  • Мріяти й шукати, доки жити[2].

Примітки[ред.]