«Гаї шумлять» — вірш Павла Григоровича Тичини.
|
Гей дзвін гуде —
Іздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.[1]
|
|
|
|
|
|
Гаї шумлять
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.[1]
|
|
|
|
|
|
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото [1]
|
|
|
|
|
|
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.[1]
|
|
|
|
|
- ↑ а б в г д Олександр Авраменко. Українська література. - К.: Грамота, 2018 - 200 с. - ISBN 978 - 966 - 349 - 667 - 2
