Гаденко Мар'ян Ілліч

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар'ян Гаденко
Gadenko Marijan 22.05.2014 - Kiev.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Мар'ян Гаденко (* 15 вересня 1955 — † 3 грудня 2021) — український композитор, співак, поет-пісняр, громадський діяч, засновник та організатор міжнародних і національних музичних фестивалів і конкурсів, Народний артист України

Цитати[ред.]

  •  

Не шукайте минулого, його вже немає. Минуле скінчилося, яким би барвистим воно не здавалося. Не шукайте майбутнього, майбутнє ще не розпочалося, воно прийде завтра. Відчуйте ваготу теперішнього, цієї миті і тоді обов'язково почуєте музику. Музику Землі і Неба, музику в якій моя, твоя - НАША ДОЛЯ.[1]«Пісенна іскра любові», обкладинка альбому, с.2


Цитати про Мар'яна Гаденка[ред.]

  •  

Виявилося, що нашим спільним другом є Мар’ян Ілліч Гаденко. Композитор і поет від Бога. Засновник і організатор багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів, починаючи зі славнозвісної «Долі».
   Талановитий телеведучий, народний артист України, неперевершений виконавець власних пісень, чимало з яких стали фактично народними. Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го ступеню.
   Про всебічну обдарованість Гаденка свідчить навіть такий факт, що він завершив свою службову кар’єру, звільнившись у відставку (ще зовсім у молодому віці) з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
   Про Мар’яна Ілліча вперше в мене запитала моя теща у Чернівцях. Це було в дев’яностих роках минулого століття під час однієї з моїх відпусток.
   - Володя, у вас у Києві живе полковник Гаденко. Співає такі гарні пісні, які пише сам… Постійно слухаю його по радіоточці. Він родом теж з Буковини, зі Сторожинця … Чув про такого?
   - Ні, не чув, - чесно зізнався тещі, а сам подумав, що маю обов’язково відшукати земляка, який справив таке враження на літню, російськомовну жінку.
   Тоді у нас ще не було поширено Інтернету, як сьогодні, але вже через місяць, завдяки телебаченню, я знав Мар’яна Ілліча в обличчя та почув багато його пісень, переважно в авторському виконанні.
   Дійсно, з першої ноти та пісенного слова підкупала щирість і голос автора й виконавця, який ішов ніби з глибини душі. Але дізнатися про адресу чи телефони свого знаного земляка ніяк не вдавалося.
   Та трапилося диво. А можливо доля зробила свою справу. На платформі станції метро «Позняки» побачив саме те довгоочікуване обличчя високого мужчини, який ішов мені назустріч.
   Наважився звернутися.
   - Пробачте, будь ласка. Ви не Мар’ян Гаденко?
   - Так... Це я...
   Слово за словом… Обмінялися телефонами. Виявилося, що ми майже сусіди.
   Пізніше потрапив у гості до Мар’яна Ілліча. Прихопив із собою касети з власними піснями під гітару, сподіваючись на інше диво.
   Який поет не мріє почути свої віршовані рядки у пісні, що лунають в радіо чи телевізійному ефірі? І мене, точніше мої аматорські пісні, терпляче слухав сам народний артист України Мар’ян Гаденко!
   - Оця пісня про миротворців вже зараз достойна найкращої сцени, – раптом вимовив композитор. – Записуй телефон начальника ансамблю внутрішніх військ Василя Гулька. Скажеш, що від мене. Віддай йому цей запис. Хай готують аранжування та достойних виконавців.
   Отак просто, як у народній казці, завдяки Мар’янові, влітку 2001 року з’явилася моя найперша пісня «Миротворці» у професійному виконанні квартету «Новий стиль» ансамблю пісні і танцю внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
   До речі, аранжування до пісні зробив тоді ще зовсім молодий, талановитий композитор Олександр Бурміцький, якому Мар’ян Ілліч посприяв переїхати разом з родиною до столиці з Тернополю.
   На початку вересня того ж року пісня «Миротворці» вже лунала на всю Україну по першому каналу Національного радіо, а в грудні виконувалася на святкових концертах, присвячених Дню Збройних Сил України та Дню міліції в Будинку офіцерів та в палаці «Україна».[2]Дмитрові Гнатюку – пісня Вікторії Волощук «Ваша Величність Маестро»

  •  

Що б там не казали, але саме завдяки таким людям як Михайло Ткач, Дмитро Гнатюк та Мар’ян Гаденко світ дізнався про Україну.[3]Дмитрові Гнатюку – пісня Вікторії Волощук «Ваша Величність Маестро»

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg