Мар'ян Гаденко (* 15 вересня 1955 — † 3 грудня 2021) — український композитор, співак, поет-пісняр, громадський діяч, засновник та організатор міжнародних і національних музичних фестивалів і конкурсів, Народний артист України
Не шукайте минулого, його вже немає. Минуле скінчилося, яким би барвистим воно не здавалося. Не шукайте майбутнього, майбутнє ще не розпочалося, воно прийде завтра. Відчуйте ваготу теперішнього, цієї миті і тоді обов'язково почуєте музику. Музику Землі і Неба, музику в якій моя, твоя - НАША ДОЛЯ.[1] — «Пісенна іскра любові», обкладинка альбому, с.2
Виявилося, що нашим спільним другом є Мар’ян Ілліч Гаденко. Композитор і поет від Бога. Засновник і організатор багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів, починаючи зі славнозвісної «Долі».
Талановитий телеведучий, народний артист України, неперевершений виконавець власних пісень, чимало з яких стали фактично народними. Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го ступеню.
Про всебічну обдарованість Гаденка свідчить навіть такий факт, що він завершив свою службову кар’єру, звільнившись у відставку (ще зовсім у молодому віці) з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Про Мар’яна Ілліча вперше в мене запитала моя теща у Чернівцях. Це було в дев’яностих роках минулого століття під час однієї з моїх відпусток.
- Володя, у вас у Києві живе полковник Гаденко. Співає такі гарні пісні, які пише сам… Постійно слухаю його по радіоточці. Він родом теж з Буковини, зі Сторожинця … Чув про такого?
- Ні, не чув, - чесно зізнався тещі, а сам подумав, що маю обов’язково відшукати земляка, який справив таке враження на літню, російськомовну жінку.
Тоді у нас ще не було поширено Інтернету, як сьогодні, але вже через місяць, завдяки телебаченню, я знав Мар’яна Ілліча в обличчя та почув багато його пісень, переважно в авторському виконанні.
Дійсно, з першої ноти та пісенного слова підкупала щирість і голос автора й виконавця, який ішов ніби з глибини душі. Але дізнатися про адресу чи телефони свого знаного земляка ніяк не вдавалося.
Та трапилося диво. А можливо доля зробила свою справу. На платформі станції метро «Позняки» побачив саме те довгоочікуване обличчя високого мужчини, який ішов мені назустріч.
Наважився звернутися.
- Пробачте, будь ласка. Ви не Мар’ян Гаденко?
- Так... Це я...
Слово за словом… Обмінялися телефонами. Виявилося, що ми майже сусіди.
Пізніше потрапив у гості до Мар’яна Ілліча. Прихопив із собою касети з власними піснями під гітару, сподіваючись на інше диво.
Який поет не мріє почути свої віршовані рядки у пісні, що лунають в радіо чи телевізійному ефірі? І мене, точніше мої аматорські пісні, терпляче слухав сам народний артист України Мар’ян Гаденко!
- Оця пісня про миротворців вже зараз достойна найкращої сцени, – раптом вимовив композитор. – Записуй телефон начальника ансамблю внутрішніх військ Василя Гулька. Скажеш, що від мене. Віддай йому цей запис. Хай готують аранжування та достойних виконавців.
Отак просто, як у народній казці, завдяки Мар’янові, влітку 2001 року з’явилася моя найперша пісня «Миротворці» у професійному виконанні квартету «Новий стиль» ансамблю пісні і танцю внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
До речі, аранжування до пісні зробив тоді ще зовсім молодий, талановитий композитор Олександр Бурміцький, якому Мар’ян Ілліч посприяв переїхати разом з родиною до столиці з Тернополю.
На початку вересня того ж року пісня «Миротворці» вже лунала на всю Україну по першому каналу Національного радіо, а в грудні виконувалася на святкових концертах, присвячених Дню Збройних Сил України та Дню міліції в Будинку офіцерів та в палаці «Україна».[2] — Дмитрові Гнатюку – пісня Вікторії Волощук «Ваша Величність Маестро»
Що б там не казали, але саме завдяки таким людям як Михайло Ткач, Дмитро Гнатюк та Мар’ян Гаденко світ дізнався про Україну.[3] — Дмитрові Гнатюку – пісня Вікторії Волощук «Ваша Величність Маестро»
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
