Віталій Дубенський

	Віталій Дубенський
	Стаття у Вікіпедії

Віталій, ігумен Дубенський (XVI століття — близько 1640) — поет, письменник, перекладач, філософ, релігійний діяч XVII століття, монах, ігумен Дубенського монастиря. Один з перших українських поетів епіграмістів, майстер слов'янського афористичного вірша.

Цитати

Із книги «Діоптра, або дзеркало», 1612 р.

Нам світ багато й щедро обіцяє,
Лиш обіцяє — не задовольняє^[1]!

Хочеш смертних бід не знати,
Треба од спокус тікати^[1].

Світ зветься правильно оцей, повір,
В божественнім Писанні: «Лицемір!»
Позверх красу ясну з’являє,
Бридке всередині ховає^[1].

Велике буйство старшувать бажати,
Таким про душу треба пам'ятати^[1].

Хто добром убогого любить ущедряти,
Треба у житті таких гідно поважати^[2].

У таких і життя зневажається,
Учення в яких попирається^[2].

Як розумний ти, то добре починаєш,
А поганий, то кінець поганий маєш^[2].

Важко жити повнокровно,
Як безчесних всюди повно^[2].

Ти на слово ворогу не звіряйсь ніколи,
Бо дійде кінця твоє життєбіжне коло^[2].

Хоч ти перед ворогом остраху не маєш,
Але знай: улесливість також убиває^[2].

Другом людям поганим в житті не бувай,
В товаристві достойнім живи, пробувай^[2].

Людина схожа, багато хто знає,
На того, другом кого називає.
Коли захочеш людину пізнати,
Потрібно друзів її розпізнати^[2].

Блажен, котрий од смерті науку приймає,
Тоді добра у світі він завше бажає^[2].

Блажен, хто на марнотне ніяк не вповає,
Що добре своє діло скінчити жадає^[2].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Мудрість, 2019, с. 153
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Мудрість, 2019, с. 154

Джерела

Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Мудрість—2019——153-1] а ^б ^в ^г Мудрість, 2019, с. 153

[Мудрість—2019——154-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Мудрість, 2019, с. 154

[1]

[2]