Верхратський Іван Григорович
| Верхратський Іван Григорович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
|
Іван Григорович Верхратський (1846–1919) — галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови і фольклору лемків.
- Наш язик лише тоді зможе добувати собі одвітного і гідного становища, коли розвинеться о стільки, щоби міг стати поруч з образованими язиками других європейських народів, яко довідний середник зв'язкового і опреділеного вираження мислей на всіх полях людського умства. Мусить проте наш язик виробити собі одвітну термінологію в ріжних вітах людських знань, мусить одвітно використовувати все багатство рідної словні, а заразом прямувати до потрібної прецизії, яку стрічаєм у других язиках щасливіше розвитих. Без тих підвалин і думати годі про ширший розвиток науки в рідній бесіді.[1]
- Чим більше назв, тим багатіша мова; тому, маючи синоніми, ми зовсім не потребуємо падкувати [нарікати], бо, як сказано, се нам у користь, і в тім згляді ми не раз багатіші, як прочі браття слов'яни…[2]
Про Верхратського[ред.]
- Хто потрудився 50 літ, як Іван Верхратський, коло розвою рідної науки й літератури, хто давав для того розвою, що міг і знав, хто працював уже тоді, коли не міг надіятися зі своєї праці не тільки матеріальних користей, але звичайного признання, той заслужив собі на вдячну пам'ять у потомків.[3]
- — з некрологу у «Хроніці НТШ»
Примітки[ред.]
- ↑ Аксіоми для нащадків. С. 115
- ↑ Аксіоми для нащадків. С. 498
- ↑ Аксіоми для нащадків. С. 503
Джерело[ред.]
- Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці: Зб. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука. — Л. : Львівська істор.-просвіт. організ. «Меморіал», 1992. — 544 с.
