Вангарі Маатаї

Матеріал з Вікіцитат
Вангарі Маатаї
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 — 25 вересня 2011) — кенійська екофеміністка, активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені Кікуйю. Отримала освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух «Зелений пояс», що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища та правами жінок.

2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.

Цитати[ред.]

  •  

Я завжди відчувала, що жінки інколи мають такі ж цінності і риси характеру, як чоловіки, тому що живуть у чоловічому світі і намагаються підлаштуватись під систему, створену чоловіками. А можливо насправді, коли знайдеться критична маса жінок, що займають такі ж позиції в урядах, ми зможемо побачити, чи дійсно жінки зможуть використовувати владу у менш руйнівний спосіб

 

I have always felt that perhaps women have sometimes almost embraced the same values as men, and the same character as men, because they are in the men's world, and they are trying to fit into a system that men have created. And maybe in truth when there is a critical mass of women who play that role in governments, then we will see whether women can really manage power in a way that is less destructive than the way that men have used power.

  •  

Сьогодні ми стоїмо перед викликом, що вимагає зміни нашого мислення, щоб людство припинило нести загрозу власній системі життєзабезпечення. Ми покликані допомогти Землі зцілити її рани, зцілюючи у процесі наші власні, щоб насправді осягнути творіння у всьому його різноманітті, красі та дивовижності. Усвідомлення того - що збалансований розвиток, демократія та мир неподільні - ідея, час якої настав.

 

Today we are faced with a challenge that calls for a shift in our thinking, so that humanity stops threatening its life-support system. We are called to assist the Earth to heal her wounds and in the process heal our own - indeed to embrace the whole of creation in all its diversity, beauty and wonder. Recognizing that sustainable development, democracy and peace are indivisible is an idea whose time has come

  •  

Освіта, якщо вона щось означає, не повинна відривати людей від землі, а прищеплювати їм ще більше поваги до неї, тому що освічені люди можуть зрозуміти, що вони втрачають. Майбутнє планети стосується кожного з нас і всі ми повинні зробити все можливе, щоб її захистити. Як я казала лісникам та жінкам - вам не потрібно мати диплому, щоб посадити дерево.

 

Education, if it means anything, should not take people away from the land, but instill in them even more respect for it, because educated people are in a position to understand what is being lost. The future of the planet concerns all of us, and all of us should do what we can to protect it. As I told the foresters, and the women, you don't need a diploma to plant a tree.

  •  

Ми схильні вважати довкілля другорядним, оскільки в першу чергу думаємо про подолання бідності. Але, ви не можете подолати бідність у вакуумі, ви робите це у довкіллі.

 

We tend to put the environment last because we think the first thing we have to do is eliminate poverty. But you can't reduce poverty in a vacuum. You are doing it in an environment

  •  

Я хочу робити правильні речі - я хочу вирощувати дерева, я хочу бути впевненою, що корінні ліси охороняються, тому що знаю, що що б не сталося, це ліси, що містять біорізноманіття, це ліси, що допомагають нам зберегти дощову воду, щоб річки могли продовжити текти, це ліси, яких буде потребувати багато майбутніх поколінь.

 

I want to do the right things - I want to plant trees, I want to make sure that the indigenous forests are protected because I know, whatever happens, these are the forests that contain biodiversity, these are the forests that help us retain water when it rains and keep our rivers flowing, these are the forests that many future generations will need.

  •  

Ті з нас, хто є свідками деградації довкілля та страждань, які вона спричиняє не можуть дозволити собі бути байдужими. Ми продовжуємо бути невгамовними. Якщо ми насправді несемо тягар, це спонукає нас до дії. Ми не можемо стомитися чи здатися. Ми повинні піднятися та йти для теперішнього та майбутніх поколінь усіх видів.

 

Those of us who witness the degraded state of the environment and the suffering that comes with it cannot afford to be complacent. We continue to be restless. If we really carry the burden, we are driven to action. We cannot tire or give up. We owe it to the present and future generations of all species to rise up and walk!

Джерела[ред.]