Перейти до вмісту

Бурдученко Інна Георгіївна

Матеріал з Вікіцитат
Бурдученко Інна Георгіївна
Стаття у Вікіпедії

Бурдученко Інна Георгіївна (31 березня 1939, Чернігів, УРСР — 15 серпня 1960, Донецьк, УРСР[1]) — українська акторка.

Цитати[ред.]

  •  

«Хочу подарувати вам телевізор. Виберіть, який подобається. Вишлю гроші, а ви купіть самі». — у листі татові і мамі пообіцяла із першого гонорару, адже для звичайної радянської родини телевізор був великою розкішшю Інна Бурдученко. Згоріла зірка (1960 року)

  •  

«У Сталіному знаходитимуся до 1 серпня. Дуже хочу всіх вас бачити. Скучаю! Лишень з’явиться вільний час, одразу приїду. У номері готелю буваю пізно ввечері, після 23-ої. Зателефонуйте, якщо не важко; дуже прошу.». — у листі татові і мамі про зайнятість, адже в розпалі стояв знімальний період стрічки “Так ніхто не кохав” Інна Бурдученко. Згоріла зірка (1960 року)

  •  

«На Київській кіностудії імені О. П. Довженка знімався фільм “Так ніхто не кохав”. За сюжетом, комсомолка рятувала з палаючого барака перехідний червоний прапор, яким була нагороджена комсомольсько-молодіжна бригада. Сцена відповідальна і небезпечна, тому вирішено було знімати трьома апаратами з трьох точок і різними об'єктивами, що рівнозначно зйомці трьох дублів. Така обережність цілком виправдана - з вогнем не жартують.

Ось дерев’яний барак, занадто старанно облитий бензином і нафтою. Спалахнуло полум’я. Пролунала команда режисера:

- Приготувалися! Почали!

Тричі повторювали дубль, а потім зчинився тріск, будівля зарипіла та завалилася: на Інну впали палаючі крокви. І, знаєте, хоча на знімальному майданчику чергувала завчасно викликана пожежна команда, лише один молодий шахтар Сергій Іванов, який знімався в масовці, метнувся рятувати актрису. Він сам отримав значні опіки, але героїню виніс. Проте... було пізно. Що, власне, сталося, згодом з’ясувало слідство… У шаленій гонитві встигнути відзняти третій багатокамерний дубль у підлозі застрягнув підбор актриси, і тієї самої миті на неї впала палаюча балка». — про трагедію під час зйомок другої в творчій біографії Інна Бурдученко-Кирилюк картини “Так ніхто не кохав”, що тривали на Донбасі, коли 30 липня 1960 року в одній зі сцен героїня Інни, сектантка Христина, рятувала з палаючої будівлі прапор. Перебувала на 3-му місяці вагітності. Врятувати її лікарі не змогли Інна Бурдученко. Згоріла зірка (1960 року)

  — Людмила Іванова в статті "Дорога наша людина", вміщеній 9 вересня 1960 року в центральній радянській газеті “Известия”

Примітки[ред.]