Богомолов Володимир Йосипович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богомолов Володимир Йосипович
Bogomolov.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Володимир Йосипович Богомолов (Войтинський, Богомолець) — радянський і російський письменник. Широко відомий своїми творами на військову тему — повістю «Іван», романом «У серпні сорок четвертого (Момент істини)», за яким було знято однойменний фільм «У серпні 44-го…». Також стала широко відомою полеміка про його військову біографію, оскільки припускають, що Богомолов узагалі не служив у Збройних силах.

Цитати[ред.]

Емблема ГРУ
  •  

Армія, війна, офіцерство — це десять років мого життя, за ці роки я побував у семи частинах і з'єднаннях, в чотирьох стрілецьких полках і в трьох бригадах: повітряно-десантній, механізованій і гірничо-стрілецькій.

 

Армия, война, офицерство — это десять лет моей жизни, за эти годы я побывал в семи частях и соединениях, в четырех стрелковых полках и в трех бригадах: воздушно-десантной, механизиро­ванной и горно-стрелковой[1]

  •  

Я <...> з 1943 року займався розвідкою, і не тільки військовою. Якби не ці обставини, я напевно не зміг би написати подібний роман. — про роман «У серпні сорок четвертого (Момент істини)»

 

Я <…> с 1943 года занимался разведкой, и не только войсковой. Если бы не эти обстоятельства, я наверняка не смог бы написать подобный роман[2].

  — Е. Ф. Кузнецовій, 19 квітня 1975 р.
  •  

У партії я ніколи не перебував. Військова розвідка — це зовсім інше. Це підрозділ, який намагається добути оперативні дані, захопити «язика». Там можна навіть бути судимим — у мене було кілька таких бійців. Ні, я дійсно пройшов всю Білорусь командиром взводу пішої розвідки. У мене було 28 бійців — 14 було вбито...

 

В партии я никогда не состоял. Войсковая разведка — это совсем другое. Это подразделение, которое старается добыть оперативные данные, захватить «языка». Там можно даже быть судимым — у меня было несколько таких бойцов. Не, я действительно прошел всю Белоруссию командиром взвода пешей разведки. У меня было 28 бойцов — 14 было убито...[3][4]

  •  

Взагалі не був я ні в НКВС, ні в „СМЕРШ“, і Пташук це знає. Він знає, що я закінчив війну командиром розвідроти стрілецької дивізії, а потім служив на Далекому Сході і в Німеччині в системі Головного розвідувального управління Генштабу. Ми з ним десятки годин розмовляли за столом, над яким сином укріплені іменні нагородні знаки з абревіатурою ГРУ, з незмінною емблемою — зображенням кажана — і незмінним відомчим гаслом: "Велич Батьківщини — у ваших славних справах". Пташук цікавився цими знаками і я йому пояснював. — в одному з інтерв'ю в 2000 р., коментуючи зйомки фільму «У серпні 44-го...»

 

Вообще-то, не был я ни в НКВД, ни в „СМЕРШ“, и Пташук это знает. Он знает, что я окончил войну командиром разведроты стрелковой дивизии, а затем служил на Дальнем Востоке и в Германии в системе Главного разведывательного управления Генштаба[5]. Мы с ним десятки часов беседовали за столом, над которым сыном укреплены именные наградные знаки с аббревиатурой ГРУ, с неизменной эмблемой — изображением летучей мыши — и неизменным ведомственным слоганом: „Величие Родины — в ваших славных делах“[6] Пташук интересовался этими знаками, и я ему пояснял[7].

Примітки[ред.]

  1. Владимир Богомолов. Сочинения в 2 томах. M:: Вагриус, 2008; том 2. Сердца моего боль: 880 стр. ISBN 9785969704701, ISBN 9785969704688
  2. «Пишется тяжело…»: Из архива писателя / Богомолов В. О. Момент Истины. — М.: ЗАО «Вагриус», 2007. — 704 с. ISBN 9785969703988.
  3. Интервью Валентина Михайловича Дьяченко "Народному архиву" 22 июня 2000 года // Прил. к журналу "Михайловский замок" № 6 : Спец. выпуск : Уж год, как с нами его нет. — М., 2003. — С. 16-29 : портр., ил.
  4. Оригінал інтерв'ю
  5. Про розділення функцій СМЕРШ і ГРУ в роки ВВВ див. Наказ НКО СРСР № 0071 „О РЕОРГАНИЗАЦИИ УПРАВЛЕНИЯ ВОЙСКОВОЙ РАЗВЕДКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА КРАСНОЙ АРМИИ“ від 19 квітня 1943 р. і Додаток до нього: Русский архив: Великая Отечественная: Т. 13 (2—3). Приказы Народного комиссара обороны СССР. 1943—1945 гг.— М.: ТЕРРА, 1997, со ссылкой на РГВА, ф.4, оп.11, д.74, л. 163—166.
  6. Див. Ювілейний знак на честь 80-річчя Головного Розвідувального Управління РФ. Надпис: «80 лет ГРУ. Величие Родины — в ваших славных делах». Важкий, гвинтовий знак.
  7. Прощание с «суперфильмой», или «Момент истины убеждений человека и кинорежиссера Михаила Пташука» / Белорусская деловая газета, № 891 от 21.12.2000 г.


Bookmark-new.svg