Барбак Оксана Петрівна

	Барбак Оксана Петрівна
	Стаття у Вікіпедії

Окса́на Петрі́вна Барба́к (нар. 29 вересня 1984 м. Вінниця, Вінницька область) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України (2017).

Цитати з творів[ред.]

А що, як Месія не прийде вдруге?
А що, як ми згоримо у вогні
І не побачимо того Раю,
І не достойні будем Землі?^[1]

Потягається небо. І місто розплющує око.
Знову ранок поставив цей клятий будильник на п'яту,
І десятки разів ти ходитимеш колом, допоки
Твоя карма сама не почне світ за очі тікати.^[2]

Й порожні серця інстинктивно у грудях пульсують,
Й до смерті далеко, а душі в тілах вже зносились.^[3]

Не мати душі — незвичайно, проте дуже модно,
Й нехай ідеал у мистецтві давно уже зник,
Бездушним простіше робити усе, що завгодно.^[3]

А сонце кажуть золота монета
Але її нікому не дістати.
Ви подивіться в очі немовляти
Це може в них живе душа поета. — Присвята В. Стусу.^[4]

Цитати про автора[ред.]

	Оксана Барбак — либонь, найяскравіше поетичне обдаровання за всі 15 літ трудів і днів творчої асоціації «Студентська муза».
	— Михайло Стрельбицький^[5]

	Барбак, на противагу багатьом таким своїм ровесникам-«текстотворцям», не втрачає сенсу соціального й етичного, відчуття мелодизму фрази намагається не губити. «Тигрів реальності» вона приборкує ніжно, але впевнено. Перед їх «хижим буденним подихом» не пасує.
	— Михайло Стрельбицький^[5]

Джерела[ред.]

Оксана Барбак. Я — протиотрута твоя. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. — 108 с.

[Протиотрута—2006——6-1] Протиотрута, 2006, с. 6

[Протиотрута—2006——16-2] Протиотрута, 2006, с. 16

[Протиотрута—2006——20-3] а ^б Протиотрута, 2006, с. 20

[Протиотрута—2006——44-4] Протиотрута, 2006, с. 44

[Протиотрута—2006——4-5] а ^б Протиотрута, 2006, с. 4

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]