Банішевський Анатолій Андрійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Банішевський
Anatoliy Banishevskiy (1967).png
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Анатолій Андрійович Банішевський (1946, Баку, СРСР — 1997, Баку, Азербайджан) — радянський футболіст, нападник. Заслужений майстер спорту. Виступав за клуб «Нефтчі» (Баку) і збірну Радянського Союзу. За версією Європейського футбольного союзу — найкращий азербайджанський футболіст другої половини 20-го століття.

Цитати[ред.]

  •  

...в моїй футбольній біографії все було дуже просто. Збірна республіки, команда майстрів «Нефтчі», куди я прийшов, коли Борис Андрійович Аркадьєв закінчував свою роботу в Баку. Моїм футбольним освітою зайнялися Алекперов Мамедов, Юрій Кузнецов, Адамас Голодець. Їм я зобов'язаний усім, що пізнав і досяг у цій грі[1].

  •  

Мені довелося грати з двома поколіннями збірної. В першу входили такі майстри, як Лев Яшин, Валентин Іванов, Віктор Понєдєльнік. У другу — гравці останнього десятиліття. Так ось, мені здається, що та, перша команда була куди цікавіше. Друга, на жаль, поступалася їй вже в самому підборі гравців.[1].

  •  

Зараз, до речі, невдачі нашої збірної я бачу в тому, що їй не вистачає цілої групи яскравих виконавців. Адже з одним Олегом Блохіним важко очікувати від команди великої гри. — Про збірну СРСР 70-х років[1].

Про нього[ред.]

  •  

Банішевський молодший за мене на два роки. Ми мешкали практично в одному районі — його дім розташовувався навпроти моєї школи. Пригадую, як вперше почув про нього — подейкували, що за бакинський «Локомотив» виступає рудий хлопчина, який по 5-6 голів за матч кладе.

  Микола Богданов, радянський футболіст. Найбільше відомий по виступах за «Нефтчі» (Баку) і «Дніпро» (Дніпропетровськ)[2].
  •  

Анатолія взяли в головну команду країни справді дуже рано. Не дивно, що він провів 50 матчів за збірну. І на чемпіонат світу їздив разом з Поркуяном та Серебренниковим. У футболі Банішевський встиг практично все. Прикро лише, що так рано покинув цей світ.

  — Микола Богданов[2].
  •  

Банішевський — особлива людина, зірвиголова. Улюбленець публіки, мав власний автомобіль, на якому його возили. Якщо в Москві був унікальний Едуард Стрельцов, то в Баку таким вважався Анатолій Банішевський. Куди його тільки не запрошували — однак він залишився патріотом «Нефтчі».

  — Микола Богданов[2].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg