Анна Багряна
| А́нна Багря́на | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
А́нна Багря́на (справжнє ім'я Ганна Юріївна Багрянцева, нар. 24 березня 1981, Фастів, Київська область) — українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладачка з польської, болгарської, македонської та російської мов.
Цитати Анни Багряної
[ред.]Мені б хотілося, аби цей образ викликав у читачів не роздратування й осуд, а чисто людське співчуття і навіть бажання простягнути руку допомоги. Адже не виключено, що такі дошкуляки живуть довкола нас, а може – і в кожному з нас.[1] — 26.11.2012 |
Сумніваюся, що в реальності люди можуть так відверто розповідати одне одному про свої гріхи, як в моєму романі. І взагалі вважаю, що сповідатися потрібно не перед священиком чи психоаналітиком, не перед іншими людьми і навіть не перед Богом, а, в першу чергу, перед самим собою. Лише тоді можливе повне душевне очищення.[1] — 26.11.2012 |
А доки будемо займатися самообманом і шукати для себе виправдань, не допоможе жодна церква, жоден відділ переосмислення, жоден ресторан.[1] — 26.11.2012 |
Якщо подивитися на нашу прозу, то є велике різноманіття напрямків, жанрів, стилів. Але я переконана в одному: ми зможемо зацікавити світ своєю літературою лише тоді, коли не намагатимемося бути на когось схожими і комусь вгодити.[2] — 06.12.2010 |
Не можу зрозуміти, коли хтось із письменників дивиться на іншого як на свого конкурента. Усі ми – доволі різні, читач не може одну книжку чи одного автора читати все життя.[2] — 06.12.2010 |
Примітки
[ред.]
